Історія державних символів україни: Неприпустима назва — Вікіпедія

Історія виникнення української державної символіки – Освіта.UA

Українська державна символіка, як і у скіфських царів, у старокняжій Київській державі та в УНР, відображає традиційну українську символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства. Ключем до її розуміння є чільний її символ, нині відомий під назвою «Тризуб»

Перша літописна згадка про тризуб як про великокнязівський знак стосується ХХ ст. Його зображення відоме із печатки Святослава Ігоревича. Згодом цей знак карбується на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича де з одного боку портрет володаря, а з іншого – тризуб.

Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто Мудрість, Знання і Любов(або Вогонь, Воду й Жит- тя).Тож тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинському, його зображення знайдено на варязькому мечі, в гербі французької королеви Анни, на надробку св. Еріка у Швеції та ін.

Тризуб на час прийняття Руссю-Україною християнства був настільки популярним, що хрест довелось об`єднати з ним в один знак,- для сприймання широкими верствами народу. Поєднання хреста й тризуба і сьогодні височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт, на маківках Володимирського собору (де тризуб уже ледь помітний).

Кожен символ ставить акценти на різних аспектах світобудови, графіка кожного знаку лаконічна чітка і промовиста. Якщо хрест концентрує увагу назначимості для світобудови третьої сили, то тризуб, відображаючи як триєдність світобудови, так і троїстість полум`я-енергії, принцип вогню і поступу.

У прямих предків сучасних українців-слов`янського племені полян, званих також «русь» і «сколоти», як і у їхніх попередників, панувала трикомпонентна структура суспільства і була поширена легенда про походження полянської(Київської) держави від трьох братів, що «сіли» на трьох київських горах. Зверхники полян-русів, київські князі, так само, як і царі скіфів, карбували на своїх монетах знак Трійці — Тризуб.

Поряд з офіційною функцією державного і релігійного символів Тризуб має на Україні і широку естетичну функцію та функцію оберегу. Тризуб зображувався як в орнаментах тканин, килимів, карбування, так у рукописних текстах книг, на монетах і печатках, на ювелірних виробах, державних відзнаках, підвісках і навіть на посуді.

Культ тризуба в орнаментуванні українських рукописів зникає, на жаль, у XVII ст. разом із заміною рукописів друкованими книжками. Однак у народному побуті найменш денаціоналізованих, гірських районів України він живе й досі. Так у Карпатах, під Різдво чи Йордань, селяни деяких сіл донедавна малювали на своїх хатах споконвічні магічні знаки тризуба.

Крім містичного знака-тризуба українська державна символіка включає жовто-блакитні барви.

     

На відміну від однозначного слова «колір», слово «барва» багатозначне. В старовину воно означало не лише певний колір, але й уніфікований одяг, тобто належність до певної групи людей. Один з діалектних варіантів слова«барва» набув значення матеріального барвника, це слово «фарба», інший «варна» — зберіг лише його друге значення: певної групи людей.

У давніх аріїв було три барви (варни): біла — старшина, жреці — правителі, яких звали рахмани (брахмани) ; червоно — малинова — воїни (шатри, кшаттії) ;чорна — сіячі та скотарі (вайш`ї і шудри).

Запорожці, як люди, що повністю присвятили себе священній війні за Україну, дотримувались звичаїв і символіки барви воїнів — зодягались у червоно-малиновий одяг і мали, крім мирного жовто-блакитного, бойовий, червоно-малиновий стяг; гетьман мав срібно-білого прапора, військово-магнатські формування — червоно-білого, а військово-народні — червоно-чорного. Оскільки гетьман у певних ситуаціях мав виступити то від старшини, то від козацтва, то від селян, а то й від усіх зразу — він мав бунчуки білого, червоного, та чорного кольорів. Біло-червоно-чорна символіка кольорів збереглася і до сьогоднішнього дня на Східній Україні в традиції вишивати червоно-чорним по білому, що символізує єдність усіх груп (барв, варн) у одному народі.

Можна наводити чимало прикладів популярності біло-червоно-чорної барви на Україні, але жоден з цих традиційних кольорів не став державною барвою в силу двох причин. Перша полягає в тому, що ця барва є спільною для десятків націй і народностей, які розвинулися з єдиної давньоарійської спільності, а друга — в тому, що за цими кольорами протягом тисячоліть, міцно установилася соціальна функція. В українців національною барвою стала інтегруюча релігійна блакитно — жовта.

Після батиївського погрому на Київських землях завмерла усяка національна і державна діяльність.

Коли ж нація почала оживати,- відродилась і символіка. Національна барва з`являється по всій Україні і, насамперед, у розписах церков та у церковних речах — ризах, фарбованій різьбі іконостасів. Ця барва оживає також у творах мистецтва — мініатюрах і прикрасах, у масовому виготовленні жовто-блакитних тканин, у гербах українських земель. Так герб роду Богунів мав голубий щит із золотою підковою і золотим кавалерським хрестом.

Звертає на себе увагу органічна близькість українців різних земель із національною блакитно-жовтою барвою, яка виразно виявилася за середньовіччя, коли почалась повсюдна фіксація та формалізація національної символіки. Як відомо, Київщина на цей період встановила золотого тризуба на голубому полі, Галичина — золотого лева на голубому полі. Так на землях України узаконилась однакова національна барва. Збіг досить промовистий, якщо зважити, що ці землі на той час не були об`єднані в єдиній Український державі.

Жовто-блакитна барва була настільки усвідомленою як національна українська, що узаконення Центральною Радою жовто-блакитного прапора як державного символу, яке сталось 22 березня 1918р., не викликало ні в Україні, ні в Росії жодного сумніву, що до правомірності цього акту.

Сьогодні наш прапор майорить на вершинах Гімалаїв, Ельбрусу і Кіліманджаро, а жовто-блакитна барва, як Українська національна символіка, утвердилась на всіх материках планети.

29.10.2010

История становления и утверждения Государственного флага Украины. К 20-й годовщине независимости Украины

Флаг как символ, сначала как средство сигнализации, возник в античные времена. Сначала использовался в странах Европы и распространился на украинские земли в эпоху Средневековья. Чаще флагом считался кусок ткани, прикрепленный к копью,должен был указывать на место сбора воинов. Войско без флага не отправлялось в поход и не вступало в бой. Славяне, по словам Карамзина, обожали свои флаги и верили, что в военное время они святее всех идолов.

Знамена сначала возили вместе с оружием, перед боем ставили на возвышении, чтобы каждый ратник видел. Летописи сохранили такие выражения: «наволочив знамена» — что означало прикрепить их к шесту и «поставить флаги», что символизировало готовность войска к бою.

Исторические источники донесли до нас скупые сведения о цветах, которые использовались на просторах Киевской Руси. Автор «Слова о полку Игореве» вспоминает «червлен знамя» и «белу хоругвей».

Некоторые современные исследователи выводят традицию употребления желто-синих цветов еще с языческих времен. Она органично вплелась в христианскую религию, и сегодня в православных храмах Огонь и Вода — самые большие святости, которые выражаются через желтую и голубую краски. По правилам векселогии порядок цветов в многоцветных флагах ведется сверху вниз — первым называется тот цвет, который является верхним, и т.д. Сочетание желтого и синего (голубого) цветов имеет в наших землях глубокие корни. Вспомним, например, знаменитую Грюнвальдскую битву 1410, в которой объединенные силы славян и прибалтийских народов разгромили немецких железных рыцарей. В этой битве приняли активное участие и представители украинского народа. Польский историк Ян Длугош отмечает, что хоругв Львовской земли «имела флаге желтого льва, будто карабкается на скалу на лазурном поле», а хоругвь Перемишливськои земли «имела флаге желтого орла с двумя головами, обращенными одинаково в разные стороны на лазурном поле» .

В доказательство исторических корней традиций сочетание сине-желтого цветов на Украине свидетельствует и то, что основанном городу Львову в 1256 году предоставлялся герб, на котором изображен золотой лев на голубом фоне. Эти же цвета сочетались на флагах Русского воеводства во времена Речи Посполитой.

Флаги (хоругвы) получили широкое применение в героическую казацко-гетманскую сутки. В казацком войске было, в основном, три рода коругв: 1 — хоругв всего войска или гетманский, 2 — хоругвы полковые, 3 — сотенные. Как подает в «Истории запорожских казаков» Д.И.Яворницкий, «знаменем, коругом или знаменем и флагом назывался шелковый алого цвета флаг с изображением на нем посередине или белого польского орла, когда запорожцы были за польским королем, или двуглавого российского орла, когда запорожцы перешли к московскому царю, а по бокам — Спасителя и Архангела Михаила «. В древниех времена казаки пользовались флагами тех государств, на службе которых они находились.

Впервые казакам вручил знамя — боевое знамя с польским орлом — король Стефан Баторий в 1576 В своем привилегии король, в частности, отмечал: «Как хорошо казаки с татарами бьются поставил им знамя …».

В 1594 году украинские казаки были на Цесарской службе и получили австрийские флаги. С этим флагом воевали против Речи Посполитой во время восстания 1594-1596 гг. , возглавляемого гетманом Григорием Лободой, Матвеем Шаулой и сотником Северином Наливайко.

Хоругвь — самая значительная святыня украинского казачества. На ней чаще золотом вышивался образ Покрова — Пресвятой Богородицы Девы Марии — заступницы казачества, Запорожской Сечи. Понимая значение, которое придавали казаки хоругвам, польская шляхта всегда старалась, чтобы в знак перемирия казаки всегда выдавали ее. Так, в 1598, ведя переговоры с повстанцами о перемирии в с. Солоница под Лубны, польский гетман Станислав Жолковский требовал от казацкого гетьмана «распустит свою кучу и отдать знамя Максимилиана».

Сохранились сведения, описания флагов, вручались украинским казакам правительством Российского государства. Находясь в 1654 в Богуславе, где содержалась квартира гетмана Б.Хмельницкого, сирийский путешественник Павел Алеппский отмечал: «войско хоругв христолюбивого и храброго гетмана Зиновия из черного и желтого шелка, в полосы, с крестом на древке».

С различных письменных упоминаний видно, что в казацком войске долго не было одного типа казацких хоругв, а царила полная произвольность, так же и по краскпм флагов.

В годы национально-освободительной войны 1648-1657 гг. Казаки использовали флаги разных цветов. Очевидец штурма казаками г. Гомеля в 1651 писал: «В 8:00 рано при смене караула увидели сначала хоругвь красную с белым крестом и белой каймой, затем показалась вторая, красная хоругвь, а возле нее — три белые и две черные и две желто-голубые «.

О том, что казаки использовали хоругві разных цветов, вспоминает и М.С.Грушевский: «Во времена освободительной войны казаки использовали флаги различной краски».

С XVIII в. полковые и сотенные казацкие флаги Войска Запорожского в основном стали изготавливать из голубого полотнища, на которое желтой краской наносились звезды, кресты, оружие. Традицию использования казаками желто-голубых цветов подтверждает и то, что еще накануне Великой Отечественной войны в Эрмитаже хранились казацкие флаги с сочетанием этих цветов. На одном из флагов — архистратиг Михаил, одетый в золотую накидку и голубые штаны. Еще на одном знамени «1774 февраля 28 созданном на средства последнего кошевого Запорожской Сечи Петра Калнышевского: продолговатый прямоугольник голубого цвета, на котором яркие золотые гербы».

С ликвидацией Запорожской Сечи исчезают военные, территориальные и другие флаги. На украинских землях, которые входили в состав царской России, можно было использовать только бело-сине-красные флаги империи.

С революцией 1848-1849 гг. Связано появление украинского флага (желтого с голубым) в австро-венгерской части Украины. В октябре 1848 Главная Русская Рада во Львове приняла желто-синее сочетание цветов флага. Эти цветовые сочетания быстро распространились на украинские земли, находившиеся в то время в составе Австро-Венгрии, а после революции 1905 — 1907 гг. в России — и в Приднепровской Украине.

С началом Первой мировой войны 1914 — 1918 гг. На западноукраинских землях больше распространяется сочетание желто-голубых цветов. Эти флаги сопровождали на западноукраинских землях и празднованию 100-летнего юбилея Великого Кобзаря.

22 марта 1918 Центральная Рада в Киеве приняла «Закон о государственном флаге Украинской Народной Республики», который был желто-голубым. В 1918, в период Гетманата Павла Скоропадского, порядок цветов был изменен на сине-желтый. Таким он остался и в период власти Директории.

В ноябре 1918 во Львове Украинский Национальный Совет утвердил «Временный основной закон», который дал название новому государству — Западно-Украинская Народная Республика (ЗУНР).

Артикул 5 этого закона провозглашал флаг государства — сине-желтый.

20 марта 1920 принят сине-желтый флаг для Закарпатской Украины, а 15 марта 1939 он был принят в качестве государственного флага Карпатской Украины.

В Советской Украине не могло быть и речи о распространении желто-голубых цветов. Так, ходили выдумки, что сине-желтые краски заимствованные Мазепой из шведского флага, что подобные цвета имели место на флагах периода Директории и за гетманства Скоропадского, а еще — в Организации Украинских Националистов. Слова «голубизна» и «голубой» нивелировались, вместо них вводились российские «голубой», «лазурный».

Первый флаг Украинской ССР был установлен в марте 1919 года. Это было красное полотнище с золотыми инициалами УССР в верхнем углу с золотым обрамлением.

После того как Украина вошла в состав СССР (30 декабря 1922) был создан новый флаг: красный с скрещенными молотом и серпом, красной пятиконечной звездой, окаймленной золотом, и внизу — аббревиатура УССР.

21 ноября 1949 Президиум Верховного Совета УССР приняла новый флаг: горизонтальная полоса (на две трети высоты флага) — красная, а нижняя (на одну треть) — голубая. На верхней полосе — золотые скрещенные серп и молот, над ними красная пятиконечная звезда, окаймленная золотом.

С провозглашением независимости Украины отдали должное сине-желтом знамени и определили его национальным символом казачества на протяжении многих веков. Украинский народ не мог отбросить историческую традицию создания своего государства именно под этим знаменем. А 28 января 1992 Верховная Рада Украины утвердила государственным флагом Украины сине-желтый флаг.

Таким образом, мы видим, что именно сине-желтый цвет флага имеет все признаки украинского национального символа. Для Украинской это цвета чистого неба и пшеничного поля. Не случайно сочетание этих цветов мы видим и на логотипе Евро-2012, где на синем фоне изображен цветок подсолнечника.

Итак, эти цвета зародились в недрах украинского народа, без всяких посторонних воздействий. Украинский флаг, который был долгое время национальным символом, стал согласно 20 статье Конституции Государственным флагом Украины. И сегодня наш сине-желтый флаг развевается в каждом городе и селе Украины. Возвышается он и на главном корпусе нашего славного НТУУ «КПИ».

В.В.Кукса, доц. кафедры истории

ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ | Шахтар Галичини

Державна символіка – це своєрідна візитна картка, яка наочно демонструє минуле і сьогодення народу, самого державного утворення. Історично склалося так, що кожна країна має свої народні та державні символи, які часто є ідентичними і виступають її знаковими елементами на всіх рівнях. Ми не випадково заговорили про них. Адже наближається свято – День Незалежності України.

Отож наш Прапор, Герб, Гімн – не проста формальність, бо є й такі, що саме так міркують. Вони политі кров’ю борців за Волю України. І тепер наші солдати відстоюють Незалежність Вітчизни зі зброєю в руках, кладуть свої молодечі голови на полі брані. Мало здобути Незалежність, її ще потрібно захистити. Зневага до символів Батьківщини – це державний злочин, це зневага до рідної мови, культури, до свого народу, до рідної матері.

Український Державний Прапор – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини полотна до його довжини – два до трьох. Але за цим сухим офіційним описом – давня історія і традиції.

Жовто-сині кольори відомі ще з часів Київської Русі, Галицько-Волинської держави, вони використовувалися на гербі Руського королівства у XIV столітті, також на гербах деяких руських земель, князів, шляхти і міст епохи Середньовіччя та раннього періоду Нового часу. У  XVIII столітті  похідні (бойові) прапори славного Війська Запорізького виготовляли із синього полотна, із зображенням на ньому лицаря (козака) у золотих та червлених шатах, із золотим орнаментом. 1848 року для українців Галичини синьо-жовтий стяг став національним прапором. Зокрема таку традицію започаткувала Головна Руська Рада – перша українська політична організація в Галичині. У 1917-1921 роках він став державним прапором УНР і ЗУНР.

Упродовж XX століття жовто-блакитний прапор слугував символом українського національного опору проти комуністично-радянської та нацистської окупації, проти польського шовінізму на Західній Україні. Під цим знаменом ішли в бій (вважайте – свідомо на смерть) воїни УПА. 1991 року після розпаду СРСР, цей прапор де-факто використовувався в якості державного стягу вже незалежної України. І тільки 28 січня 1992 року Верховна Рада України юридично закріпила за синьо-жовтим знаменом статус офіційного Прапора держави. Тепер 23 серпня, якраз перед Днем Незалежності України, ми щорічно відзначаємо День Державного Прапора.  До речі,  обряд освячення національного прапора здійснив у Києві священик УАПЦ о. Петро Бойко. Після чого пронаціональні сили організували урочисту ходу і внесли прапор до Верховної Ради України. Ох, був тоді скрегіт зубів з боку комуністів та антиукраїнських депутатів.

Символом України, звісно, є і Гімн. Історія створення українського гімну бере початок з осені (можливо, з вересня) 1862 року, коли український етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», якому, власне, і судилося стати спочатку національним, а з плином часу – Державним Гімном України. Поширення цього тексту серед членів українських гуртків, які щойно об’єдналися в Громаду,відбулося миттєво. Проте, не оминилося лихом для автора. Вже 20 жовтня цього ж року шеф жандармів князь Долгоруков видає розпорядження вислати Павла Чубинського «за шкідливий вплив на суспільство» на проживання в Архангельську губернію під строгий нагляд поліції.

Вперше вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» надрукував львівський журнал «Мета» (1863. – №4). Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний текст не залишився поза увагою і релігійних діячів того часу. Одни з них – греко-католицький священик о. Михайло Вербицький, знаний в Галичині композитор, захоплений і вражений віршем Павла Чубинського, пише до нього музику. (Ось тут відступ. Знакова подія: автор тексту – православний, автор музики – греко-католик, та ще й священик! Їх об’єднала Україна!). Текст з нотами з’явився друком 1865 року, також в Галичині. А у 1917 році українці почали виконувати його як Державний Гімн. Хоча, заради правди, в роки української революції він так і не був затверджений законодавчо (чи просто не встигли). Поряд з ним виконували й інші гімни, зокрема, «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни». Тепер він є церковним гімном нашої держави, і як молитву ми його чуємо щоночі о 24.00 по проводовому радіо. Тут уже якогось офіційного затвердження не потрібно.  Вперше твір о. Михайла Вербицького і Павла Чубинського законодавчо затвердили як державний Гімн у 1939 році на Карпатській Україні. Але історія цієї держави, на жаль, не довго тривала.

15 січня 1992 року музична редакція Державного Гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображення у Конституції. Проте, тільки 6 березня 2006 року наш парламент з потугами нарешті ухвалив Закон «Про Державний гімн України», але тільки зі словами першого куплета і приспіву пісні (вірша) Павла Чубинського. Все ж, на народних віча текст таки звучав в оригіналі, без «редакторських правок».

І, насамкінець, про Державний Герб України. Він складається з Великого і Малого Гербів. Наразі використовується лише Малий Герб, що був затверджений 19 лютого 1992 року. Однак центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Київського князя Володимира Великого. Окрім того, згідно з Конституцією України, елементом Великого Герба має бути ще й герб Війська Запорізького.

Із давніх часів тризуб вважався магічним знаком, свого роду оберегом. Його зображення археологи зустріли на багатьох пам’ятках культури, датованих ще I тисячоліттям до н.е. Перша писемна згадка про такі символічні знаки належить до Х століття. За часів Київської Русі тризуб став великокнязівським знаком. Наприклад, посли київського князя Ігоря (912-945 рр. ) при укладанні договору з візантійцями (насамперед – купцями) мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет правителя, а з іншого – цей знак. Тризуби ми зустрчаємо і на українських писанках, і в церковних орнаментах.

Тарас ЛЕХМАН

Цікаве з історії Державного прапору України

Кожний народ, маючи свою історію, має і свої історичні святині – герб, прапор, гімн. Символіка є втіленням боротьби за самовизначення , це – історичне надбання народу, частка його етнокультури. Символіка передає ( через умовне зображення) сутність держави, дає уявлення про соціальні цінності державного ладу тощо.

Український національно-державний прапор прийшов до серця нашого народу тернистими шляхами буття. Під час історичних звершень він ставав символом боротьби за національні та соціальні права. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Ключем до розуміння як народного, так і релігійного її державного аспектів є її чільні символи – жовта і синя барви.

Історія Державного прапора

Нині Державний прапор України святкує своє відродження. А чи знаємо ми, громадяни незалежної держави, його історію? Процес остаточної стабілізації державних символів почався в Україні із середини ХІХ ст. Поняття національного прапора остаточно сформувалося в Україні на початку ХХ ст. (під впливом національно-визвольного руху в Галичині, згодом і на східноукраїнських землях), пов’язуючись з історичними традиціями. На прапорах за часів України — Руси зображували небесні світила, хрести, княжі знаки – тризуби, двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання. Які ж кольори найчастіше використовувались на руських знаменах? За висновком деяких сучасних істориків, найпопулярнішим був червоний колір, проте не всі дослідники поділяють таку думку. У 1910 р. при Міністерстві юстиції Росії відбулося «Особое совещание, высочайше учрежденное при Министерстве юстиции, для выяснения вопроса о русских государственных национальных цветах». Необхідно підкреслити, що в ході дискусії було визнано «в числе древних русских государственных цветов синий, голубой, лазоревый, оранжевый, желтый».

За часів України — Руси державного прапора як такого ще не було. Існували лише князівські стяги. На рубежі ХІІІ-ХІV ст. з’явилися клиноподібні полотнища, на яких «здебільшого вживаним кольором був червоний, далі білий і блакитний, рідко жовтий». Слід додати, що використання жовтого та блакитного кольорів (з різними тіньовими гамами) на прапорах України — Руси простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

Подальша історія символіки пов’язана з тим періодом, коли після навали татаро-монголів значна частина території України — Руси відійшла до сусідніх держав.

У 50-60-х роках ХІV ст. Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина та Переяславщина увійшла до Великого князівства Литовського. Галицькою землею й частиною Волині заволоділа Польща.

Після Люблінської унії 1569 р. українські землі мали єдину місцеву символіку, багато в чому стали визначати геральдичні традиції цих держав.

Походження синіх і жовтих кольорів.

Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик та мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово «хохол» монгольського походження і складається з двох частин: «хох» — синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) — жовтий. Про те, що поєднання синьо-жовтих кольорів властиве Україні, свідчить той факт, що Данило Галицький, засновуючи на честь свого сина Лева місто Львів (перша згадка 1256 р.), подарував його жителям герб, на якому зображено золотого лева на синьому тлі. А прапори зазвичай виготовлялися відповідно до, кольорів герба тієї чи іншої землі або країни.

Прапори козацтва

Наприкінці XVI ст. центри подій в українській історії з Галичини і Волині перемістився у Наддніпрянщину. Із заснуванням Запорозької Січі й виникненням козацтва як особливої верстви населення України збагатилися форма і кольори у системі військо-полкових, сотенних і морських похідних прапорів (корогов). Серед козацьких прапорів найчастіше зустрічалися прямокутні й трапецієподібні полотнища. Безсумнівно, тоді ж з’явились нові прапорні кольори, зокрема малиновий, який, мабуть, видозмінився з червоного кольору київської землі. Червоний колір став основним у запорозьких козаків. Головними стягами у XVII ст. були переважно червоно-малинові із зображенням архістратига Михаїла, а також герба гетьмана. Свої прапори мали полки, а також запорозькі курені. У козаків були корогви різних кольорів: жовті, сині, зелені та ін.

Після приєднання Гетьманщини

У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських корогвах, прапорах та клейнодах, однак тоді ще не вдалося досягти єдності щодо прапора. Упродовж XVIII ст. тривала уніфікація кольорів і зображень на стягах козацьких полків. Синьо — жовті козацькі знамена зображені на картині «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпіна, консультантом якого був Д.Яворницький, та на знаменитому полотні М. Івасюка «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ у 1649 році».

Оформлення національних кольорів

Синьо-жовті поєднання отримали логічне оформлення як національні кольори українського народу в Новітні часи (ХІХ і ХХ ст.).

Після того, як перервалася своєрідна традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, що перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не порушували.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер здійснила Головна Руська рада, яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Започатковану ідею підхопили різні спортивно-просвітянські організації, зокрема відомі в усьому слов’янському світі так звані «Соколи». Для проведення першого крайового зльоту у Львові (1910) спеціально було виготовлено жовто-блакитний прапор.

Відтоді й починається широке використання прапора – спершу на західноукраїнських землях, а згодом і на Лівобережній Україні.

Особливого розмаху ці процеси набули під час святкування 100-літнього ювілею від дня народження Т.Г. Шевченка. Жовто-блакитні прапори супроводжували урочистості не лише в Україні (як Правобережній, так і Лівобережній), а й у Москві, Петербурзі, Оренбурзі, Омську, Відні, Празі, Варшаві, Кракові та інших містах.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії, після якої національно-визвольний рух вийшов на новий рівень.

22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки.

13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Підкарпатській Русі, а у 1939-му – в Карпатській Україні. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону Армію у вересні 1939 року.

Синьо-жовті поєднання барв остаточно оформилися як єдинонаціональні на початку ХХ ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо або синій колір, як символ миру – та жовті пшеничні лани або символ достатку – жовтий колір.

Державний прапор України –національний синьо — жовтий стяг

24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор. 1 грудня 1991 року в історії України сталася справді історичної ваги подія: відбувся корінний поворот у біографії п’ятдесяти-мільйонного народу: після всенародного референдуму на політичній карті світу з’явилася нова незалежна, суверенна, соборна держава Україна. Їй необхідні були всі атрибути державності, які належить мати членові Організації Об’єднаних Націй. Без цього неможливо увійти рівноправним членом у світове співтовариство.

28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла Постанову «Про Державний прапор України». Ним став саме національний синьо-жовтий стяг. Нове двобічне шовкове полотно вишите на німецькому обладнанні з використанням новітньої комп’ютерної технології, яка дозволяє досягнути унікальних ефектів. На одному боці штандарта нанесено понад мільйон стібків ниткою двох відтінків: червоного та жовтого золота. Вишитий тризуб, завдяки використанню спеціальної прокладки, вийшов об’ємним. За цією ж технологією виготовлені прапори Великої Британії, США і Франції.

Указом Президета від 29 листопада 1999 року затверджено Положення про офіційні символи глави держави, одним з яких є прапор (штандарт) Президента України. Він піднімається на прапорній щоглі біля резиденції Президента у м. Києві, встановлюється у ложі Президента України під час його перебування в залі засідань Верховної Ради, на транспортних засобах Президента України на території України. За Згодою Президента та з урахуванням норм протоколу він може встановлюватися й над іншими резиденціями під час перебування в них Президента, у місці проведення офіційних заходів та урочистостей з його участю, під час закордонних візитів Президента на транспортних засобах.

Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності. Традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави, під прапор – миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, а наші лани такі золоті, як паски на маминому столі.

 

Українські державні герби: феномен тризуба

(Матеріал вперше був опублікований 30 вересня 2018 року)

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою державний герб незалежної України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

На Форумі видавців 2018 року гран-прі здобув альбом «Наш герб: українські символи від княжих часів до сьогодення». Це багато ілюстроване видання, яке розповідає про український герб. Про альбом та українські герби Радіо Свобода поговорило з автором ідеї та упорядником цього видання, заступником головного редактора видавництва «Родовід» Богданом Завітієм.

Заступник головного редактора видавництва «Родовід» Богдан Завітій демонструє альбом «Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення» під час книжкового ярмарку в рамках Форуму видавців (Book Forum) у Львові, 21 вересня 2018 року

– Богдане, як у вас виникла ідея зробити альбом, присвячений тризубу?

Київська Русь, період догеральдичний, коли ми ще не можемо говорити про герби. Але вже володарі цієї держави, князі київські вживали свої родові знаки

– Ця ідея висіла у повітрі. Альбом присвячений не лише тризубу, а нашим історичним державним гербам. Він побудований за принципом наших історичних державних утворень. Перший розділ – Київська Русь, період догеральдичний, коли ми ще не можемо говорити про герби. Але вже володарі цієї держави, князі київські вживали свої родові знаки. Знак Володимира Великого, який був викарбуваний на його монетах, 1918 року став державним гербом Української Народної Республіки. Хотілося, щоб під цей ювілейний рік і вийшла ця книга.

А ідея народилася з мрії двох людей. Автор текстової частини цього видання – доктор історичних наук і голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило, з яким ми давно знайомі. Давно треба було видати таку річ, тому що наші сусіди – поляки, литовці – мають прекрасні видання про їхні історичні символи.

Наша заковика полягає у тому, що у нас, українців, була велика перерва між функціонуванням тризуба, який став знаком модерної України

Наша заковика полягає у тому, що у нас, українців, була велика перерва між функціонуванням тризуба, який став знаком модерної України. У проміжку між тим у нас були держави, які вживали інші символи, й вони були досить вагомими претендентами у 1917 році, коли точилася дискусія, який знак прийняти за головний символ новітньої української державності.

– А як тризуб з’явився на українських землях? Коли він вперше фіксується?

– Можна сягати й античних часів, наприклад, Боспорського царства, коли тризубоподібні знаки вже були там вживані. Але у контексті цього видання, ми не заглиблюємося далі Київської Русі, тому що брали писемну історію. Відомо, що тризуб був родовим знаком Володимира Великого.

– А до Володимира?

Ярослав Мудрий також вживав тризуб, але він був цілком іншої форми, ніж на монетах Володимира Великого

– Святослав вживав двозуб. Сини Володимира: Святополк Окаянний вживав двозуб, де один був у вигляді хреста чи у вигляді півмісяця; Ярослав Мудрий також вживав тризуб, але він був цілком іншої форми, ніж на монетах Володимира Великого. За основу знака герба сучасної України, який ми знаємо, взято знак з монет Володимира Великого, з яких золотників відомо 11, а срібників, здається, близько 300.

– А тризуб був і на золотій, і на срібній монетах?

– На золотій він був зображений поруч із князем, біля його лівого ремена. А на срібній, з одного боку, був зображений князь Володимир, написано: «Владимир на столі», а з другого боку був зображений тризуб і підписано: «А се його срєбро».

Знайдена в 1908 році в руїнах Десятинної церкви цегла з тризубом князя Володимира

​– Вже у наш час тризуб намагалися тлумачити як монограму, що це перші літери імен Володимир, Ольга, Ярослав або слово «Воля». Пригадую ще кумедний випадок років сім-вісім тому, коли в тризубі побачили монограму ВФЯ – мовляв, Віктор Федорович Янукович. А взагалі тризуб щось символізує? Бо кажуть, що це і якір, і сокіл, і бозна скільки версій. До чого ви схиляєтесь?

Не стільки важливо, що тризуб означає як знак, скільки те, що він є символом давності нашої держави. Тризуб передусім є знаком, який нас пов’язує з Київською Руссю

– Усі ключові версії, які існують про тлумачення тризуба, доктор Гречило перераховує в текстовій частині першого розділу про знак Рюриковичів. Жодна з гіпотез не є до кінця переконливою. Для сучасних українців, які живуть у державі, що вживає цей знак як державний герб, мені здається, не стільки важливо, що тризуб означає як знак, скільки те, що він є символом давності нашої держави. Державний герб не конче має щось означати. Що означає це засилля орлів чи левів у європейській державній геральдиці? Я не знаю. Важливо сказати, що тризуб передусім є знаком, який нас пов’язує з Київською Руссю. І те, що його було обрано на знак модерної української державності у 1918 році, було пострілом «у десятку». Бо він мав конкурентів.

Цей альбом структурований за принципом наших державних утворень. Наприклад, у Галицько-Волинській державі гербом слугував золотий коронований лев, який спинається на скелю. Саме цей символ після 1848 року став національним символом галицьких українців.

– Як і чому тризуб раптом зник з геральдики? Адже майже все пізнє середньовіччя і початок новітнього часу тризуб ніде не фігурує. І як він знову з’явився?​

– Тому що згасла династія Рюриковичів, у яких він був власницьким знаком. Це не був герб у сучасному розумінні. Тому що геральдика з’являється з XII століття, з епохи хрестових походів, а Володимир був у X столітті – це догеральдичний період. Навіть одна з глав першого розділу про княжий знак називається «Чи був тризуб гербом за княжих часів» – ні, не був. Це був власницький знак князя.

– А чим відрізняється власницький знак від герба?

– Тому що герб мусить мати важливу для нього рису – він мусить бути вписаний у щит. Герби у щити почали вписувати з ХІІ століття. Якби Київська Русь втрималася, якби династія Рюриковичів втрималася, можливо, знак би лишився.

– Рюриковичів було дуже багато, навіть у Москві вони стали царями, правда, там династія згасла на синові Івана Грозного – Федорі.

– Так, але із собою вони цього знаку туди не забрали. Династія цих московських Рюриковичів була за період монгольського панування. У той період на монетах або інших предметах, де конче було фіксувати приналежність до правителя, іноді були зображення за зразком Золотої Орди. Згодом Софія Палеолог привезла їм двоголового візантійського орла.

Богдан Завітій

– Згасла київська династія Рюриковичів, і з нею – тризуб?

– Романовичі, західна гілка Рюриковичів, починається від Романа Мстиславича, батька короля Данила, вживають лева. Доктор Гречило висловлює тезу, що не вціліло пам’яток з епохи короля Данила, де виступав би лев. Вже допіру за його внуків лев з’являється на печатках, зокрема у грамотах, у переписці з Тевтонським орденом. Перша грамота, де виступає лев, це 1313 рік.

– А у козацьку добу тризуб десь фігурує?

Станом на початок ХХ століття сам тризуб був відомий лише вузькому колу фахівців

– Я думаю, що не треба тягнути за вуха з Київської Русі через наші проміжні держави. Його не було. Станом на початок ХХ століття сам тризуб був відомий лише вузькому колу фахівців. Назва доволі умовна і вперше її вжив російський історик Карамзін на початку ХІХ століття.

А Михайло Грушевський, який у 1917 році включився у дискусію про те, що має стати державним гербом нової України, навіть вживає формулювання, коли каже, що з усіх старих йому імпонує цей: «Гарно промальований геральдичний знак неясного значіння, щось вроді тризубця». А в законі про герб УНР від 25 лютого 1918 року взагалі вказано, що гербом Української Народної Республіки приймається знак княжої держави Володимира Святого, навіть без назви «тризуб».

Сама назва «тризуб», ретранслюю думки доктора Гречила, вкорінилася й прижилася після того, як він став гербом Української Народної Республіки та функціонував як герб за Гетьманату Павла Скоропадського.

– Ви кажете, що на початку ХХ століття ця емблема була відомою дуже вузькому колу людей. Як же вона стала такою популярною, що її аж взяли на герб? І також ви згадали Грушевського, але він, здається, пропонував інше зображення герба – рало.

– Грушевський хотів взяти плуг. Зі старих йому ще імпонував козак із мушкетом – герб Гетьманщини. У нашому альбомі є цілий розділ, присвячений козакові з мушкетом. Тому що він був гербом, у сучасному розумінні, Війська Запорізького. Вже за гетьманування Кирила Розумовського він функціонував як «малоросійський національний герб». Цей герб мав доволі сильні позиції. Єдине, що тоді Центральна Рада і всі діячі переважно були соціалісти. І у Грушевського було упередження, хоча цей герб був найближчий і символізував доволі світлий період нашої історії й державності, але щоб не осуджували у відновленні пансько-гетьманських порядків, то він як герб нової України не годиться.

Антиукраїнські радянські карикатури із зображенням тризуба

Із тризубом стався феномен, який я не можу пояснити: на початку 1918 року про цей знак мало хто знав, а вже на початку 1919 року ніхто собі не уявляв якогось іншого державного герба, ніж тризуб

Але козак із мушкетом мав доволі сильних прихильників, які силою свого таланту його підперли й хотіли повернути на герб України у 1918 році, зокрема за гетьманату Павла Скоропадського, який будувався на всьому козацькому. Це історик Вадим Модзалевський і наш великий художник Георгій Нарбут. Він навіть розробив проект герба Української Держави, який не встигли прийняти, де поєднав козака з мушкетом у головному полі, а тризуб був на шоломнику над ним.

Якби вдалося тоді Гетьманату проіснувати довше, встигли б це узаконити й, можливо, прижився б і той герб. Але із тризубом стався такий феномен, який я не можу пояснити: на початку 1918 року про цей знак мало хто знав, а вже на початку 1919 року ніхто собі не уявляв якогось іншого державного герба, ніж тризуб.​

Я не вірю у генетичну пам’ять та інші метафізичні речі, але факт залишається фактом. Вже через рік, після того як тризуб став гербом України, за Директорії ніхто не ставить під сумнів, що тризуб має бути гербом України. Окрім того, він починає витісняти лева на Західноукраїнських землях, які увійшли до складу УНР. Я іноді вживаю таку метафору. Якщо уявити наш національно-культурний спадок у вигляді скрині з усяким добром, десь на самому дні у шматинці лежала замотана річ, про яку ми ніби знали, що вона у нас є, але не надавали значення. Тут раптом притисло: вийняли, розгорнули, подивилися, а це те, що треба. Для мене це феноменально.

Тоді наші духовні, політичні, національні лідери може на інтуїтивному рівні відчули, що це такий знак, який найбільш гідний представляти сучасну українську державність

Тоді наші духовні, політичні, національні лідери може на інтуїтивному рівні відчули, що це такий знак, який найбільш гідний представляти сучасну українську державність. Чи ви собі уявляєте якийсь інший герб України, ніж тризуб?

– Оскільки я знаю трохи історію, то я уявляю, які символи конкурували. Але зараз, здається, ніхто вже не сприйме іншого.

– Вабить його загадковість, досі невідомо, що тризуб означав. Це ще попереду.

– Ви думаєте, є підстави вважати, що можна знайти якісь нові джерела?

– Це накладання паралельних знакових систем. Найближче, це інтерпретація тризубподібних знаків у скандинавів.

– У литовців також є колюмни.

– Так, теж подібний на тризуб знак. І він існував потім як герб великих князів литовських. Адже «погоня» – вершник на коні із занесеним догори мечем – була знаком держави Великого князівства Литовського, а колюмни вживалися як герб литовської династії Гедиміновичів.

– Саме князівський знак: там – колюмна литовських князів, тут – тризуб київських князів.

– Щось у тому є, але не беруся судити. Тут слово за фахівцями. Ця книжка покликана дати їм візуальну поживу, тому що у ній, мабуть, вперше в Україні, відтворюються у доволі хорошій якості монети часів Володимира Великого.

Зображення тризуба на монетах Великого князя Київського Володимира. Історик Михайло Грушевський вважав тризуб свідченням «нашої тисячолітньої державної, політичної і культурної історії»

​– У нас досі немає великого герба. Є малий герб і зазначено, що в основі великого герба має бути малий герб, тобто тризуб. Яке ваше бачення великого герба? (Щодо можливого великого герба парламент України мав би голосувати в 2021 році, але багато хто очікує, що депутати не підтримають такої зміни. ​)

– Я вважаю, що ми маємо усі підстави мати великий герб. І цей альбом «Наш герб» підтверджує це, бо ми маємо багату геральдичну традицію. Ми можемо мати красивий великий герб, де, скажімо, центральним елементом буде блакитний щит із золотим тризубом. Але за 25 років наші історики, геральдисти, митці, художники настільки заговорили цю проблему, що мені здається, найкраще було б прибрати з конституції цей ярлик «малий державний герб», який теліпається вже 23 рік. І просто затвердити цей символ, який є, який виконали Андрій Гречило, Олексій Кохан і Іван Турецький у грудні 1991 року, і який був затверджений гербом України у лютому 1992 року.

– Тобто ви вважаєте, що достатньо малого герба?

– Я вважаю, найкраще буде так. Тому що, якщо не можемо створити, то даймо собі спокій. Тут потрібна згода, потрібно любити Україну, а не себе в Україні.

25 важливих фактів про український прапор

Напередодні Дня Незалежності Укрінформ дослідив традицію поєднання синього і жовтого кольорів та символіку українського прапора

Історія українського прапора віддзеркалює всю історію Української державності – з прадавніх часів і до сьогодні. Ритуальну символіку поєднання цих барв пов’язують ще з Великим переселенням народів, яке відбувалося 3000 років до н.е. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах нашої держави різних століть. У тому варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. У СРСР це поєднання кольорів переслідувалося як небезпечний злочин. Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917-го, 1941-го та 1990-го року, три революції новітнього часу: «на граніті» та два Майдани, а нині ведеться війна проти російсько-імперської навали на Донбасі та в Криму.

Український прапор у давнину…

Вперше поєднання синього і жовтого з’явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.

Золотий і синій колір використовувалися в гербі Руського королівства офіційно з XIV століття. Також ці кольори присутні і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

Прапори козаків Запорізької Січі також часто мали поєднання синьо-жовтого, особливо починаючи з XVIII століття. Зазвичай, на прапорі було і зображення козака в одязі золотого або червоного кольорів.

Під час революційної «Весни народів» 1848 р. Головна Руська рада у Львові відновлює використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) ХІІІ-XIV століття з зображенням золотого лева, що спинається на скелю у синьому полі, а як національні прапори широко вживаються стяги з поєднанням синього і жовтого кольорів.

На своїй картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1891 р.) над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах жовто-блакитні та червоно-чорні прапори. Консультантом художника, під час написання цієї картини, був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький. Саме з експонатів колекції Яворницького Рєпін змалював велику частину амуніції, зброї, іншої козацької атрибутики, в тому числі і прапори.

Починаючи з 5 травня 1900 року в Галичині під синьо-жовтим прапором розпочинає діяльність українське спортивно-пожежно-руханкове товариство «Січ». Поступово поняття про синьо-жовтий український прапор поширюється на закарпатські землі, а з початком масової еміграції українців у кінці ХІХ століття за океан — і на поселення в Америці.

…у боротьбі за Незалежну Україну…

Вперше після Лютневої революції 1917 року українські синьо-жовті прапори публічно з’явилися в Києві, Одесі та Харкові 16 березня 1917 року. Українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під українськими прапорами.

17 березня 1917 року було проголошено про організацію Центральної Ради, з цього часу в Києві починають публічно на державному рівні з’являтися українські синьо-жовті прапори. Перший Президент України Михайло Грушевський затвердив таке поєднання кольорів як офіційний прапор країни.

Під цим прапором ішли в бій українські юнаки під Крутами проти російських більшовиків та бійці Української Галицької армії, як під час Українсько-польської війни, так і на антибільшовицькому фронті, оскільки синьо-жовтим був і прапор Західно-Української Народної Республіки.

Бійці Української Галицької армії

Досі тривають – і подеколи стають гострими – суперечки щодо розташування кольорів: чи правильно, що на сучасному прапорі верхній колір синій, і не мав би прапор залишатися «як в УНР» — жовтим зверху. Сучасні науковці виходять з того, що не існує документів, якими в Українській Народній Республіці затверджувався б «жовто-блакитний» порядок стрічок. На кольорових поштівках того часу зафіксовані обидва варіанти, а за чорно-білими старими фото не можна точно сказати, де який колір.

На початку 1940-х років революційне крило Організації українських націоналістів – ОУН (б) під проводом Степана Бандери — прагнуло виробити власну, червоно-чорну, символіку, щоб відрізнятися від ОУН (м) під проводом Андрія Мельника, яка використовувала оунівський блакитний прапор і герб із золотим тризубом з мечем. Червоно-чорний прапор став популярним середь молоді, зокрема у «Пласті», ще у 1920-х роках, коли польська влада в Галичині переслідувала використання українцями національного синьо-жовтого стягу (скажімо, футболісти спортивного товариства «Україна» виступали у червоно-чорній формі). Але почалася радянсько-німецька війна, а чорно-червона символіка так і залишилась неофіційною.

Гравюра (дереворит) Ніла Хасевича

Впродовж 1940-1950-х років багато рядових бійців УПА – збройного крила ОУН – навіть не знали про ці кольори, тож воювали із синьо-жовтими прапорами, мали їх у криївках.

З 15 березня до кінця травня 1939 року під синьо-жовтим прапором постала і боролася за свою незалежність держава Карпатська Україна.

…за «радянщини»…

У СРСР використання чи навіть зберігання синьо-жовтого прапора вважалося злочином і суворо каралося. У списку КДБ за 1950-1980-ті роки регулярно повідомляли про вивішування стягу в населених пунктах України.

У ніч проти 1 травня 1966 року, над будівлею Київського інституту народного господарства (нині це Київський національний економічний університет) 26-річний Віктор Кукса та 28-річний Георгій Москаленко вивісили жовто-блакитний прапор. Червоний — радянський — зірвали, а національний український підняли. Прапор пошили з двох шаликів і від руки зробили напис «Ще не вмерла Україна – ще її не вбито». Обоє були засуджені і через багато років, навіть у вже незалежній Україні ще довго не могли добитися реабілітації.

30 грудня 1967 року в Дніпропетровську на центральному проспекті невідомі вивісили синьо-жовтий прапор, на древку олівцем був намальований тризуб і зроблений надпис: «Ще не вмерла Україна і воля і слава. 20 листопада 50 років УНР, 22 січня 1918 року — проголошення незалежності України».

21 лютого 1976 року жовто-блакитний прапор з’явився на Хрещатику на даху будинку №21.

22 липня 1976 року в Монреалі на XXI Олімпійських іграх під час змагань гандбольних команд СРСР і Румунії студент із Торонто Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. Речник Організаційного комітету Олімпійських ігор пояснив, що дії студента мали ознаки політичного протесту, а «потенційно небезпечний» прапор «міг призвести до заворушень».

 27 липня 1976 року там-таки під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР, у складі якої переважали гравці з київського «Динамо», 150 українців вивісили плакат із надписом: «Свобода Україні!». У другому таймі 20-річний Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) вибіг на поле у вишиванці та із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова «Свобода Україні!» і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону.

26 квітня 1989 року Юрко Волощак, активіст Товариства Лева відкрито підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи на пл. Ринок у Львові; пошила його художниця Галя Дмитришин, він був з нашитим золотим тризубом.

…та за сучасної Української Держави

Не випадково в День Державного прапора ми згадуємо історичний момент внесення національного стяга до Верховної Ради 24 серпня 1991 року. До того дня прокомуністична більшість у парламенті всіляко перешкоджала появі синьо-жовтого прапора у будівлі ВР, вимагали прибрати навіть маленькі прапорці, які депутати фракції «Народна Рада» тримали на своїх робочих місцях. Але після провалу «московського путчу – ГКЧП» заперечення проти національних кольорів у національному законодавчому зібранні стали вже неможливі.

Офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України 28 січня 1992 року. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. У Києві на муніципальному рівні відзначають ще 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською мерією.

Зима 2013-2014 років: Майдан, смерті Героїв Небесної Сотні, — і одразу за ними потік переламних для свідомості трагедій з атакованих ворогом територій України — змінили і ставлення до державних символів. Історичні розвідки та геральдичні дискусії відступають перед живою історією, яка твориться на очах.

17 квітня 2014 року в Горлівці був викрадений невідомими депутат міської ради Володимир Рибак, який зробив спробу зняти прапор сепаратистів і повернути український прапор на будівлю міськради. За два дні його тіло було знайдено місцевими рибалками в річці з ознаками тортур. 20 лютого йому присвоєно звання Героя України (посмертно). Особи, які вчинили цей злочин, нині переховуються на території держави-агресора.

Втім, і там знають український прапор. 20 серпня 2014 року руфер Mustang пофарбував верхню половину золотої зірки на висотній будівлі в Москві у синій колір, зробивши її у такий спосіб «українською» (до речі, через рік – до річниці Майдана на тій же будівлі знову майорів український прапор).

Синьо-жовті прапори в Росії беруть на пікети, зокрема, на захист політв’язнів та переслідуваних кримсько-татарських активістів. Російські активісти з Санкт-Петербургу і Москви об’єдналися в безстрокову акцію під назвою «Стратегія-18» в честь дня депортації кримських татар 18 травня 1944 року. Щомісяця 18 числа вони виходять на вулиці з метою розповісти про ситуацію в Криму.

Жовто-блакитний прапор піднімали над будівлями Донецького аеропорту впродовж всієї його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але «кіборги» неодмінно поновлювали символ української держави. 23 серпня 2014 року прапор встановили бійці третього окремого полку спецпризначення. Нині, двічі на рік — на день Державного Прапора і на день військової частини — цей легендарний стяг з Донецького летовища піднімають над військовою частиною в Кропивницькому. 16 жовтня 2014 року український прапор на будівлі аеропорту вивісили «кіборги» з Миколаївської 79-ї окремої аеромобільної бригади. І над найвищою точкою аеропорту – диспетчерською вежею майорів жовто-блакитний прапор, аж поки ворог не знищив саму вежу.

І ось зовсім свіжі новини з «прапорового фронту». 9 серпня 2019 р. на тимчасово окупованій території АР Крим в місті Судак місцевими патріотами України був піднятий Український прапор, в знак пам‘яті за чотирма загиблими в Павлополі морпіхами з 36-ї бригади ЗСУ. Раніше, 17 грудня 2018 р. прапор над мисом Форос підняли на честь 24 українських моряків, що перебувають у полоні в Москві.

За кілька днів по всій Україні здіймуться тисячі прапорів вільної незалежної країни, яка нині воює і будує своє майбутнє, і прагне від постімперії до спільноти демократичних європейських держав… символіка якої за «дивовижним збігом» також є синьо-жовтою.

Підготував Олександр Волинський, Київ

День Державного Прапора України | ЗДО Калинка

День Державного Прапора України

Прапорець, що я тримаю,
Для мене – єдиний.
Прапорець цей, що я маю, –
Символ України.
Нема в світі більш святого
Й не буде ніколи
Від крайнеба голубого
Над пшеничним полем.

23 серпня в Україні відзначається День Державного Прапора. 

Державний прапор є символом суверенітету України. Прапор виник дуже давно, ще за язичницьких часів.

В українців прапор дуже шанували: обов’язково захищали під час бою, наче живу людину; честь нести прапор доручалася тільки найдостойнішим воякам тощо.

Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій  державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства.

Державний прапор нашої Батьківщини має синьо-жовту барву. Ці кольори не випадкові. Тисячоліттями наші предки вважали їх священними.

Давай пофантазуємо, чому саме ці кольори вибрано для нашого прапора?

Жовтий колір — це колір пшеничної ниви, колір зерна, що дарує життя усьому сущому на землі, це колір жовтогарячого сонця.

Синій (блакитний) — це колір чистого ясного мирного неба, де живе жовтогаряче сонце. А ще це колір цариці води, без якої не визрів   би й не заколосився хліб.

Отже, колір жовтий — колір хліба, а синій — це колір неба, миру.

Тому, мабуть, народ України й обрав поєднання цих кольорів для свого національного прапора.

Гідність прапора захищається як у самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягнення на честь нації та держави.

Золотий тризуб на блакитному тлі, як символ влади, — дуже давній знак. Він зустрічається ще з часів Київської Русі, зокрема на монетах київського князя Володимира Великого, який жив більше тисячі років тому. Отже, нашому Гербу більше тисячі літ! Ось як він виглядає.

Святкування Дня Державного Прапора в Україні спрямовано на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, виховання поваги громадян до державних символів України.

 ПРАПОР

Прапор — це державний символ

Він є в кожної держави;

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє — небо, жовте — жито;

Прапор цей оберігаєм,

Він — святиня, знають діти.

                            Н. Поклад

ЛЕГЕНДА ПРО ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ 

БЛАКИТНО-ЗОЛОТЕ ДИВО

(Народна легенда)

Колись у сиву давнину в Атлантиді вшановували наші пращу­ри величного бога морів — могутнього Посейдона. Вважали, що саме він подарував нашому народові від хвиль морських — силу та волю до перемоги, від сонячного проміння, що виблискує на морській гладі, — красу і веселу вдачу. Споконвіку правителі на­ші берегли закони волі, добра і злагоди, отримані від могутнього Посейдона.

Кожного року в храмі Посейдона збиралися старшини на ра­ду. Ошатно вбиралися вони — у блакитний плащі із золотими ві­зерунками. Усі свої рішення старшини записували на золотій до­шці синіми чорнилами. Після ради плащі та дошка залишалися в храмі.

Якось здійнялась велика буря й морські хвилі поглинули Атлантиду. Але пам’ять про віру та велич пращурів досі жива в на­роді і відтворилася через віки в кольорах нашого прапора: бла­кить моря й золото сонця.

Шановні батьки запропонуйте дитині розфарбувати «Герб та прапор України».  Це завдання допоможе дитині розвинути навички дрібної моторики та вивчити державні символи України. Завдяки завданню дитина розвиває графомоторні навички, одночасно вивчаючи кольори українського прапора.

 

 

Відео

Переглядів: 640

Дата публікації: 08:18 21.08.2020

ГОСУДАРСТВЕННЫХ СИМВОЛОВ УКРАИНЫ | Курс географии «Я и Украина», 3-4 класс

Национальные символы являются частью национальных символов и включают в себя главным образом герб, флаг и гимн.

Эмблема — символ семьи, города, государства. В переводе с немецкого слово эмблема означает «наследие». Это не случайно: ведь издревле были отмечены разными знаками (клеймами) скотоводы, помечены гербами — родовые знаки — его собственность. Столь длинное оружие было существенным критерием (атрибутом) власти, прежде всего собственности, земли.

Государственный герб

символизирует государство и указывает на пределы его владений, обусловленных ее собственностью.

Украиной утверждено законодательство (статья 20 Конституции) — это малый Государственный Герб Украины — золотой трезубец на синем фоне. Трезубец — одно из древнейших священных мест. Изображение трезубца в Украине обнаружено на памятниках трипольской культуры (около 6 тысяч лет назад). Древние боги изображались с трезубцем. Он увинчувал жезлы скифских царей.

г. на Киевской Руси трезубец распространился с X века.как грандиозный знак.

Вы заметили, что слово трезубец содержит цифру три? Это число считалось магическим. Напомним, что в народных сказках рассказывается о трех богатырях, трех желаниях и трех заданиях, которые должен выполнить герой трех дорог и т. Д.

Трезубец можно нарисовать так, чтобы он вплетал заветные буквы к каждому украинскому слову «свобода».

глубоких корня в истории украинской государственности имеют и другие эмблемы. На гербе славного Запорожского Войска был выгравирован военный, а на печати был изображен казак с ружьем (самодельный).Этот герб также считается национальным символом украинского народа.

пришел к нам с еще одним известным украинским национальным и государственным символом — золотым львом. Когда князь Данило Галицкий основал новый город, назвав его в честь своего сына Льва Льва, он дал свой герб: золотой лев на синем фоне. Вот уже семь с половиной веков Львов — город львов.

Герб столицы Киева — Архангел Михаил, стоящий на страже с мечом в руке. Имя Михаил получил в крещении Русско-Украинский креститель князь Владимир.

Флаг — панель определенного цвета или цвета и формы с гербами и другими украшениями, являющаяся символом страны, территории, организации, партии, даже одного человека. В зависимости от ритуала флаг прикрепляется к древку, поднимается на мачте или просто размещается на мачте.

украинских национальных цвета — синий и желтый. Испокон веков украинская земля обрабатывала землю. Голубое небо над золотым; уровень значимости — тот, который ставит сейчас большое содержание в национальный колорит каждого украинского патриота.Итак, наш флаг — сине-желтый. Можно ли сказать, что он желто-синий? Нет, потому что по правилам геральдики (исторической дисциплины, изучающей оружие) цвет «читается» сверху вниз. Проявлять уважение к флагу, склоняя голову или кланяясь, а иногда и вставая на одно колено. Военные воздают честь флагу.

Гимн — торжественная песня. В Древней Греции гимны прославляют богов и героев. Теперь мы можем услышать гимн Отечества, гимн природе.

гимн — патриотическая песня, символ нации.Государственный гимн принят законом.

Конституции установлено, что все торжественные собрания государственной значимости начинаются и заканчиваются исполнением Государственного гимна Украины.

При внесении или снятии флага, при исполнении гимна надо вставать.

Государственный Герб Украины

Статья 20 Конституции провозглашает малым Государственным Гербом Украины знаком княжества Владимира Великого — золотым трезубцем.

Что означает история трезубца? Термин «трезубец» появился по воле историка Карамзина.В своем монументальном труде — «История государства Российского», изданном в 1816 — 1828 годах, знак на монетах князей Киевской Руси, по его словам, «подобен трезубцу». И это фактически внесло путаницу.

В 1860-1862 годах в Европе происходил спор, известный как «двухлетний научный спор» о содержании и значении загадочного трезубца. Ведущие ученые континента так и не смогли разгадать его секреты. За последние 100 лет более 50 ученых — российских, украинских и других — пытались угадать происхождение и значение трезубца.Их мысли совершенно расходятся. Существует более двух гипотез относительно толкования Трезубца: Трезубец — острие скипетра византийского или скифского царя; корона, голубь Святого Духа, знамя, якорь, нормандский лук, нормандский шлем, норманнский топор, конец норманнского копья и т. д.

Древнейшие археологические находки марки, похожей на трезубец, относятся к трипольской культуре IV — III тыс. До н.э. Следы этого можно увидеть также в культуре греков, от которой произошла греческая культура в виде греческих богов Зевса, Посейдона (он же Нептун), Плутона.Трезубец был знаком силы. Впоследствии трезубец под влиянием греческой культуры распространился на другие культуры и этим путем попал в Боспорское царство (Крым, Тамань, Тмутаракань).

В результате прямых отношений с Киевским Боспорским царством и влияния греческой культуры трезубец распространился на Киевскую Русь. Трезубец остался на золотых и серебряных монетах князя Владимира, стал потомственным геральдическим знаком его потомков и символом могущества Киевской Руси. Изображение трезубца имеют штампы на кирпичах Десятинной церкви в Киеве (986 — 996 гг.)), Успенский собор во Владимире-Волыни (1160 г.), на камнях и кирпичах других государств, на оружии, перстнях, посуде.

В течение нескольких столетий трезубец был распространен по всем княжествам Киевской Руси. Впоследствии претерпел изменения (двузубый), но все время сохранял исходную базу Владимирова. Отдельные династические поколения украинских земель использовали трезубец в качестве своего династического флага до XV века.

Трезубец, а точнее символика якоря Святого Креста присутствует в гербе Владимира Ольгердовича, правившего в Киеве 1363 — 1394 гг.Его сыновья — Андрей и Олелко — тоже наслаждались якорным рингом. Изображение крест-якорь нанесено также на монету Галич, отчеканенную во Львове. В том же XIV в. кресты якорь или просто якорь в разное время (до конца прошлого века) украшали гербы таких городов, как Винница, Прилуки, Бердянск, Городня, Зиньков, Николаев, Одесса.

В гербах гетмана Запорожского Б. Хмельницкого и Мазепы главным геральдическим символом был трезубец-якорь-крест. Был включен также в герб известного киевского митрополита Петра Могилы, запорожца П.Уманец, Любенский полковник М.Ильяшенко.

В летописях гадячского полковника Григория Грабянка появление у казаков собственный герб, связанный с польским королем Стефаном Баторием. «А 1576 год, — рассказывает летописец, — увидев, как хорошо казаки сражаются с татарами, прислал к ним гетмана, прислал знамя, конский хвост и булаву, печать, печать рыцарей, самопалы и фуражки все носили». А на первой известной военной марке 1592 года мы видим изображение казака с ружьем — символическое изображение всего славного запорожского войска и военной мощи.Клеймо казачества было закругленным, сначала маленьким, а потом побольше, а посередине был герб — казак с мушкетом. Запорожский казачий герб представлялся внешнему миру как внешний атрибут, как знак привилегированного положения, как средство подтверждения казачьих вольностей.

Казачье государство Запорожское Войско приняло название Запорожье, систему правления, военную организацию и национальную символику, включая флаг. Весной 1648 г. казак с мушкетом был взят на военную печать новообразованного государства Богдана Хмельницкого.С тех пор кавалер запорожского казачества всегда представлял Украину вплоть до упадка гетманства.

Учитывая, что новое государство Запорожское Войско начало использовать старый герб Запорожья, Запорожье было вынуждено внести определенные изменения в его изображение, чтобы не допустить его существования в различных гербах государственных структур. Запорожье дополнило старый казачий герб изображением копья, которое должно было символизировать пограничное положение государства. Вокруг марки была надпись: «Клеймо Славных войск Запорожское низовое.«

На военных марках Брюховецкий Иван и Михаил Ханенко рядом с обычной фигурой казака можно увидеть изображение копья, указывающее на решающую роль Запорожья в избрании гетмана между претендентами на гетманскую булаву. Совершенно иная символика, изображенная на военной марке Суховиенко Петр, получила гетманскую булаву при поддержке крымского хана Адиль-Гирея. На марке было необычное для казаков изображение — лук с двумя стрелами. Казаки новый герб не поддержали.Например, казаки-Дорошенковские грозились «разбить суховиевый лук и стрелы» своими «старинными мушкетами», намекая на образ неотъемлемой части Государственного герба Запорожской армии — мушкета.

После отмены гетманства в 1764 году «казак» снова сменил герб Малороссийской коллегии: на золотом фоне — черный двуглавый орел и герб пяти древних царств (Киевского, Стародубского, Северского, Черниговского, Переяславского). Автором герба был генерал-губернатор Малороссии Петр Румянцев.

Трезубец постоянно использовался в быту украинцев, в частности, у жителей карпатских селений была традиция рисовать его на стенах или воротах во время религиозного Крещения — 19 января. Так в знаке креста и трезубца христианский и языческий. символы были объединены. Значение трезубца для украинского населения тройное: это символ государственной власти, то есть национальный герб; отметьте национальный и религиозный символ. Поэтому его использовали по отдельности и в сочетании: на монетах, дома.

В начале ХХ века. в результате украинской национальной революции и образования Центрального совета произошло возрождение древних исторических традиций. В качестве государственного золотого трезубца на синем фоне, утвержденного в феврале 1918 г. Малым советом УНР в Коростене и утвержденного Центральным советом 22 марта 1918 г., трезубец был изображен на государственной печати, а герб УНР сохранился во время Гетманата Скоропадского (1918) и о Справочнике (1918-1920).После провозглашения Акта о воссоединении 22 января 1919 г. трезубец стал государственным гербом объединенных украинских республик — УНР и ЗУНР. Некоторое время трезубец был символом в РУГА (Красной Украинской Галицкой армии). Позже, в 20-40-х годах ХХ века изображение трезубца использовалось различными политическими организациями Западной Украины, Буковины. В частности, золотой трезубец вошел в состав государственного герба Карпатской Украины, утвержденного Сеймом 15 марта 1939 года.

19 февраля 1992 года после жарких дискуссий Верховная Рада Украины приняла Малый герб Украины — трезубец, символ княжеского государства Владимира Великого. А Конституция Украины, принятая 5-й сессией Верховной Рады Украины 28 июня 1996 года, закрепила трезубец как малое пальто Украины.

Конституция Украины предусматривает, кроме малого герба, существование большого. Великий Государственный Герб Украины, — говорится в 20 статье, — основан на Малом Государственном Гербе Украины и Гербе Запорожья (казак с ружьем).

Надеюсь, наконец, в двадцатый год независимости будет принят Закон «О Великом Государственном Гербе Украины», который согласно Конституции войдет в состав герба Запорожского Войска — казак с ружьем как символ нашей воли и неотразимость.

В.В. Cuksa, Asst. исторический факультет

Украина — Государственный герб (Трезубец)

Украина — Государственный герб (Трезубец)
^{Эта страница является частью сайта © FOTW Flags Of The World}

Последнее изменение: 2018-12-15 , автор: rob raeside
Ключевые слова: украина | трезубец | триглав |
Ссылки: Домашняя страница FOTW | поиск | отказ от ответственности и авторские права | напишите нам | зеркала

---

от Željko Heimer , 15 марта 2016 г.

---

---

См. Также :

---

Отклоненный проект Большого герба Украины
из Украины Сайт геральдики

Из (А. Жуковский):
Трезубец (тризуб). Официальный герб Украины — золотой трезубец на лазурном фоне. Как государственный герб трезубец восходит к Киевской Руси, когда это был герб Династия Рюриков. Существуют различные теории о его происхождении и имея в виду. Трезубец был символом Посейдона, морского бога Греческая мифология. Он был обнаружен в разных обществах, например как Боспорское и Понтийское царства, греческие колонии на Черное море, Византия, Скандинавия и Сарматия и был используется по-разному:
религиозная и военная эмблема,
геральдический символ,
государственный герб,
вензель,
и просто декоративный дизайн.
Древнейшие образцы трезубца, обнаруженные археологами на территории Украины относятся к I веку нашей эры. При этом время трезубец, вероятно, служил символом власти в одном из племена, впоследствии вошедшие в состав украинского народа. В трезубец был отчеканен на золотых и серебряных монетах, выпущенных князем. Владимир Великий (980-1015), который, возможно, унаследовал символ от своих предков как династический герб и передал его его сыновья Святополк I (1015-19) и Ярослав Мудрый (1019-54).Изяслав Ярославич (1054-78), Святополк II Изяславич (1093-1113), а Лев Данилович (1264-1301) использовал двузубец (два зубцы) в качестве своего герба. Хотя трезубец продолжал использоваться некоторыми правящими семьями в качестве династического герба до тех пор, пока 15 век, он был заменен в качестве государственного герба в 12 веке. века с архангелом Михаилом.

Трезубец также использовался как религиозный символ на украинском языке. фольклор и церковная геральдика.Трезубец появился не только на монеты, но и кирпичи Десятинной церкви в Киеве (986-96), изразцы Успенского собора в г. Владимир-Волынский (1160 г.) и камни других церквей, замки и дворцы. Он также использовался как декоративный элемент на керамика, оружие, кольца, медальоны, печати и рукописи. Из-за своего широкого использования на Руси трезубец эволюционировал во многих направления, не теряя своей базовой структуры. Несколько из вариации включают двузубец, трезубец с крестом на одном из руки или сбоку, и трезубец с полумесяцем.Почти Было обнаружено 200 средневековых вариаций трезубца.

По рекомендации М. Грушевского трезубец князя Владимира была принята Малой Радой (12 февраля 1918 г.) и Центральной Рада (22 марта 1918 г.) как герб УНР. Этим актом лидеры УНР связали современное украинское государство с средневековое государство Киевская Русь. Великий и Малый государственные гербы УНР спроектировал В. Кричевский. Трезубец также появились на банкнотах УНР, дизайн которых был разработан Х.Нарбут, О. Красовский, В. Модзалевский, Кричевский и другие. Это было сохраняется в качестве официального герба гетманского правительства и Справочник. Трезубец со скрещенной средней рукой был Утвержден 18 июля 1918 г. гербом Черноморского флота.

15 марта 1939 года Сейм Карпатской Украины принял трезубец с крестом в качестве официального герба. 19 февраля 1992 г., после восстановления независимости Украины в 1991 г., Верховный Совет признал трезубец главным элементом Государственный герб.Используются разные варианты трезубца. украинскими организациями: сторонниками гетманского режима и некоторые филиалы Украинской католической церкви используют трезубец с крестом националистические организации используют трезубец с посередине шпага (дизайн Р. Лисовского), украинская Церковь Родной Веры включила трезубец в свое сияние эмблема солнца.

БИБЛИОГРАФИЯ
Скотинский, Т. Укравнский трава прапор (Львов, 1935) [skt35]
Андрусяк, М.Тризуб (Мюнхен, 1947) [adk47]
Сичинский, В. Укравнский тризуб и прапор (Виннипег, 1953) [sck53]
Лебединский, Я. L’origine et l’histoire du trident ukrainien (Париж, 1982) [lbk82]
Джузеппе Боттасини

В том числе смотрел украинскую часть. Есть много хорошо задокументированных мнений о происхождении украинцев символ — «Тризуб» (Трезубец). Я всегда был интересуется происхождением этого символа. Трезубец был Нептуном оружие, символ военно-морского флота, связанный с морем и т. д… Но Украина не имеет богатой военно-морской истории. На самом деле я знаю, что Казаки в XVI и XVII веках воевали с татарами на Черное море на небольших лодках «Чайка». Это все! У них никогда не было большого флота. Итак, почему они используют трезубец как национальный символ? …
Я поляк, работаю в американской медицинской компании, и я отвечает за восточноевропейский рынок, за Украину среди другие. Во время одной из поездок я встретил старого профессора, Украинец, который рассказал мне свое объяснение.Это действительно интересная история. Обратите внимание, что этот «Трезубец» не похож на типичный трезубец Нептуна. Его форма немного по-другому, немного странно. Этот профессор сказал мне, что это «ТЕНЬ ЯСТРЕБА». И все мне стало ясно!
В общепольской и украинской традиции поляки назывались как «Орлы» и украинцы как «Ястребы». ястреб был символом запорожского казачества, символом свободы во время войны с поляками в XVII в.Во многих В украинских песнях есть ястреб как синоним вольного казака.
Возможно, это объяснение неверно, но оно заставляет некоторых смысл для меня.
Tomasz Kwiecien , 12 марта 1998

Читая страничку FOTW об Украине, я нашел Джузеппе Текст Ботцани о главном элементе украинского пальто оружия, «трезубец». К сожалению, он не совсем правильно указывает, что «15 марта 1939 г. Карпато-Украина приняла трезубец с крестом в качестве своего официального герб.«
У меня есть официальный протокол первого заседания Карпатско-украинский парламент (на местном диалекте Украинский как «соим»), который проходил в г. Хуст 15 марта 1939 года. документы депутатам предлагалось принять на вооружение старую чехословацкую герб территории (с синими / желтыми полосами и стоячий медведь) как у государственного.
В ходе обсуждения депутат парламента доктор Стивен Россоха предложил принять на вооружение St.Владимирский трезубец как государственный герб руки тоже. Священник Кирилл Феделес предложил изготовить крест из центральные зубы трезубца, добавив к нему короткий горизонтальный бар. Это предложение было принято всеми 22 членами парламента. Итак, окончательный текст части 1 Закона (конкретного названия не было. для закона, но только номер) читалось следующим образом:
Закон. Часть 1.
Парламент Карпатской Украины принял этот закон:
Статья 1. Карпатская Украина — независимое государство.
Статья 2. Название государства — Карпатская Украина.
Статья 3. Карпатская Украина — республика, возглавляемая парламент избранный президент.
Статья 4. Украинский — государственный язык Карпатской Украины.
Статья 5. Цвета государственного флага — синий и желтый, верхний синий, а нижний желтый.
Статья 6. Государственный герб Карпатской Украины. современный территориальный герб: стоящий медведь в левом красном цвете поле и четыре сине-желтые полосы в правой, а также Св.Владимирский трезубец с крестом на центральных зубах.
Статья 7. Государственный гимн Карпатской Украины — песня. «Украина не
умер ».
У меня также есть мемориальная фотография членов парламента, которые украшен обоими упомянутыми гербами: «трезубец» и «нашивки с медведем». Так, Республика Карпатская Украина имела два герба. Поскольку короткий период существования государства нет нормативных актов, описывающих было принято использование обоих гербов.
Источник: Степан Россоха. Сойм Карпатской Украины. — Lwiw, 1991. (Книга написана на украинском языке)
Кандидат наук. Эндрю Руккас 23 февраля 1999 г.
(Преподаватель исторического факультета Киевского государственного университета. области его научных интересов: военная история ХХ в. век, вексилология и геральдика славянских стран.)

Действующий государственный герб (официально известный как «малый» или «малый» герб) — золотой Трезубец Св.Владимир Великий на синем щите (очень похож на тот, что изображен на вашем изображении Флага Пограничной службы). В виде правильно сказано в вашей выдержке из Конституции Украины, малый герб должен стать центральным элементом в большой герб. Однако это решение застопорилось в парламента, в основном из-за оппозиции коммунистов, которые хотел бы видеть эмблему хотя бы частично напоминающую Советский период. (Кстати, сейчас парламент — единственный правительственное здание в Киеве, в котором до сих пор сохранились серп и молот на его фасаде.Все другие государственные здания либо имели их удалили или накрыли советские гербы до тех пор, пока великий герб принят.)
Таким образом, трезубец и щит официально используются во всех государствах. органов, паспортов, документов, монет и т. д. Иногда, как в футляр с монетами («копийки») и некоторые военные патчи, он окружен венком, но это строго для декоративные / стилистические цели.
Петро Матиашек , 13 марта 1999 г.

Из :
Государственный герб — трезубец. Первое изображение трезубца появился в I веке нашей эры. Когда Игорь, князь Киевской Руси с 912 по 945 год нашей эры отправил послов для подписания договора с Византийский император запечатал документ трезубцем. В виде официальным гербом киевских князей трезубец был штамповка на монетах, печатях; его изображали на фарфоре и в фрески. Считается, что трезубец символизировал разделение мира на три сферы: земную, небесную и духовное, а также союз трех природных элементов воздуха, воды и земли.Трезубец был признан официальным герб Украины; сине-желтый флаг как национальный флаг Украины Верховной Радой в 1992 году.
Дов Гуттерман , 10 июля 2000

Значение трезубца — большая загадка. Всего ~ 100 гипотеза, но никто не знает ответа.
Виктор Ломанцов , 10 июля 2000

Из Украины Сайт геральдики:
Статья 20 Конституции.
Главный элемент Большого Государственного Герба Украины — герб царского государства Владимира Великого (Малый Государственный герб Украины).
Великий Государственный Герб Украины утверждается рассмотрение Малого Государственного Герба Украины и герб Запорожского войска, согласно закону, принятому не менее двух третей конституционного состава Верховная Рада Украины.
Дов Гуттерман , 20 ноября 2000

Украинский девиз (на украинском языке): Воля. Злагода. Добро.
Виктор Ломанцов , 26 августа 2002 г.

Согласно политическому очерку, размещенному на , «Злагода» означает «Согласие».
Джон Эйер , 31 августа 2002 г.

Я получил официальное значение девиза от советника Посольство Украины в Токио, Япония: «Воля, Злагода и Добро «это» Свобода, Взаимопонимание и Боже ».
Нозоми Кариясу , 2 сентября 2002 г.

Согласно Альбому 2000 [pay00] — Упрощенный герб. Т.е. символ трезубца в щите, особенно темно-синего цвета, чем синяя полоса национального флага, так как он появляется на различных других флагах.
eljko Heimer , 10 мая 2003 г.

Украина до сих пор не утвердила Большой Государственный герб. На изображении представлен только проект, который Верховная Рада (укр. Парламент) отклонили два года назад.
Малый Государственный герб Украины разработан А.Гречило, О.Кохан и И.Турецкий и усыновлены 19 февраля г. 1992. Щит Малого герба с золотой окантовкой. (ширина рамки = 1/4 ширины линии трезубца).Синий цвет поле герба похоже на синий цвет на Государственный флаг.
Андрей Гречило , 16 июля 2004 г.

Михаил Ревнивцев сообщил сегодня о приеме проекта Закон о Государственном гербе Украины Кабинетом министров священников, которые теперь будут представлены в Парламент. (Верховная Рада) на усыновление. По словам премьер Министр Юлия Тимошенко, новый герб «содержит всю историю Украины как в капле вода».Также были представлены законопроекты о флаге и государственный гимн.
См .: , и .
Описание финальной версии Большого герба Украина:
Княжеская корона — символ суверенитета.
Стилизованный шатер от солнца — взят из рыцарского герба средневековья. период.
Ягоды калины (клюквы) и стебли пшеницы — символизирующие богатство украинской земли.
Галицкий лев — увенчан короной князя Данила, взят из герба Галицко-Волынского княжества, символизирует Запад Украина.
Запорожский казак — казак с ружьем, снятым с Герб Запорожского Войска (Войско) XVI-XVIII веков, символизирует Восточную Украину.
Лента в украинских национальных цветах — синем и желтом.
До сих пор на Украине официально использовалось только малое пальто. Оружия (тризуб).Новая финальная версия Великого Герба Оружие немного отличается от предыдущих предложений в деталях.
Христиан Кретович , 25 июля 2009 г.

---

от Željko Heimer , 15 марта 2016 г.

Думаю, для многих из нас это не новость, но кажется, что мы нет соответствующего чертежа строительного листа украинского сертификата подлинности. Строительство определено Указом Президента 1992 г. о введении оружие.Это доступно здесь. На основании этого Постановления я подготовил строительную ведомость и обычный gif. Я считаю, что не существует определенной цветовой схемы. с сертификатом подлинности, а синий и золотой используются, поскольку это наиболее удобный.
eljko Heimer , 15 марта 2016 г.

---

от eljko Heimer , 22 сентября 1996 г.

Могу добавить, что сейчас используется герб Украины — трезубец (без щита), окруженный уварским венком из листья неизвестных видов.У меня была официальная газета Посольство Украины в Загребе, но сейчас не могу его найти. Эмблема там было черное на белом. Как вы отметили, детали государственный герб Украины еще не определен (кстати, российские), так что это может быть временное решение. На с другой стороны, это может быть похоже на используемые французские эмблемы вместо государственного герба.
eljko Heimer , 8 сентября 1996

Видел несколько вариантов герба Украины в разных книги.Одна книга (норвежский перевод Талоччи) изображает это как красный трезубец на синем щите. В модели Flaggen Карла-Хайнца Хесмера und Wappen der Welt изображен в виде золотого трезубца. окруженный 10 золотыми дисками на голубом щите. Мог версия, которую вы описываете, будет той, которую они сейчас используют на монетах, с трезубец в окружении ветвей пшеницы и дуба?
ян оскар энжене , 8 сентября 1996

У меня нет хорошего объяснения, какие листья будут что быть в венке.Они напоминают кофейные зерна, но это конечно не так. Однако эта сильно упрощенная конструкция это, ИМХО, очень привлекательно.
Željko Heimer , 22 сентября 1996 г.

Трезубец с венком больше не является государственным гербом. именно эта версия использовалась в 1918-1921 гг. и широко использовалась в Украинская диаспора. Ссылка Желько Хеймера на «кофе» бобы «, хотя и довольно юмористичны, тем не менее хорошо восприняты: Эта эмблема, созданная в 1918 году известным украинским дизайнером Юрием Нарбут украшен стилизованным венком без определенного происхождения.Это не предназначался для обозначения какой-либо конкретной флоры.
Петро Матиашек , 13 марта 1999 г.

---

Украинская неделя

В этом году исполняется 20 лет со дня официального утверждения государственных символов Украины. Они молоды, но имеют глубокие исторические корни

ПРОИСХОЖДЕНИЕ НАЦИОНАЛЬНЫХ СИМВОЛОВ

Национальный герб Украины — трезубец — восходит к временам Киевской Руси и династии Рюриковичей.Его первоначальное значение со временем стало неясным, и теперь есть десятки научных статей, объясняющих его. Некоторые видят в нем код греческого Βασιλεύς (Василевс, или царь), а другие полагают, что он представляет собой церковный подсвечник, гонфалон, портал церковного здания, якорь, ястреб, верхнюю часть скипетра или три природных элемента. Ясно одно: трезубец изображался на печати князей в языческие времена, поэтому его не следует рассматривать через призму христианства.В то же время он не мог быть чисто языческим символом, поскольку продолжал использоваться еще долгое время после христианизации Киевской Руси.

Украинский национальный флаг как символ для масс (в отличие от баннеров, которые были идентифицированы с конкретными людьми или группами) появился вместе с украинской нацией, которая имела явное стремление к политическому самоопределению, социальному самосознанию и стандартному языку. Главный русинский совет, первая политическая организация украинцев в Галиции, основанная в мае 1848 года во Львове, сыграла важную роль в установлении сине-желтого флага.2 июня 1848 года он был представлен на Славянском конгрессе в Праге и был быстро и широко принят украинцами в Галиции, а затем и в регионах вдоль Днепра, превратившись, таким образом, в настоящий национальный символ.

Слова к государственному гимну «Ще не вмерла Украина» (Украина еще не умерла) были написаны осенью 1862 года поэтом Павлом Чубинским, а музыку написал год спустя греко-католический священник Михаил Вербицкий. Первое публичное представление состоялось в 1864 году в Украинском народном театре во Львове.Песня стала настолько популярной и широко известной, что друзьям Чубинского пришлось отстаивать его авторство и доказывать, что это не народная песня.

Национальные символы Украины были окончательно утверждены во время Освободительной борьбы 1917-1921 годов, когда государственный герб и флаг были законодательно закреплены, а гимн получил фактическое признание (см. разновидностей украинской символики ).

После того, как Украина потеряла государственность, эти три национальных символа не были забыты и утеряны.15 марта 1939 года, когда Карпатская Украина в Закарпатье была провозглашена независимым украинским государством, она приняла их в качестве своих государственных символов. Их использовали и УПА, и подпольщики, а после Второй мировой войны они стали поистине национальными символами всех украинцев в «свободном мире».

СОВЕТСКИЕ СИМВОЛЫ

В период более чем 70-летней советской власти Украинская ССР имела свои государственные символы, которые мало отличались от символов советского государства и подчеркивали его зависимое состояние: красный флаг с аббревиатурой «СССР» или серп, молот и звезда, а в 1949 году была добавлена ​​узкая синяя полоса.В Украинской ССР долгое время не было своего гимна. Один был произведен — также в 1949 году — композитором Антоном Лебединцем и поэтом Павлом Тычиной.

Украинская национальная символика была запрещена в СССР, а ее использование каралось как «антисоветская агитация и пропаганда». Георгий Москаленко и Виктор Кукса были осуждены за это преступление, когда 1 мая 1966 года подняли самодельный сине-желтый флаг в Киеве (см. «Украинская неделя», Ис. 27/2011).

ТУРБУЛЕНТНЫЕ ДНИ ПЕРЕСТРОЙКИ

Возможности возродить национальные символы появились только с началом демократических преобразований в СССР.Путь сюда проложили страны Балтии — Эстония, Латвия и Литва в 1988 году приняли свои довоенные флаги в качестве национальных (но еще не государственных) символов. Их примеру последовали молдаване, грузины, армяне и азербайджанцы.

Однако консервативно настроенное руководство Украины защищало советскую символику. Летом 1989 года на заседании Комиссии Верховного Совета Украинской ССР по патриотическому и международному воспитанию и международным отношениям было решено, что советская символика не может быть оставлена ​​в период перестройки.Например, писатель Юрий Мушкетик, ныне Герой Украины, с возмущением отметил, что некоторые люди несли сине-желтые флаги во время Шевченковских дней в Киеве. «Мы не должны менять пролетарские цвета наших флагов, коммунистические символы… [потому что] народное правительство боролось и воплощало в жизнь идеи Великого Октября», — подчеркнул он.

Леонид Кравчук, председатель комиссии, заведующий отделом идеологии ЦК КПУ, резюмировал сложившуюся позицию: «Сине-желтый цвет в истории нашей республики, не говоря уже о бандеровской эпохе в западных регионах. Украины, скомпрометирована.Все пришли к выводу, что это запятнано борьбой и сопротивлением нашему красно-синему флагу… Эти грязные и кровавые символы чужды украинскому народу. Их всегда приравнивали к эксплуататорской государственности ».

НА ПУТИ К Усыновлению

Несмотря на судорожные идеологические жесты партийной номенклатуры, советская символика в Украине была обречена. Весной 1990 года сине-желтые флаги были подняты во Львовской, Ивано-Франковской и Тернопольской областях после того, как оппозиционные силы во главе с Рухом получили там большинство мест в местных советах.23 июля украинский национальный флаг появился рядом с советским украинским красно-синим флагом перед Киевским горсоветом.

В последние годы существования Советского Союза вопрос о национальных символах в Украине был больше, чем споры о цветах и ​​гербах. Это стало своего рода полем битвы между двумя моделями идентификации и видениями будущего развития. Общество по сути раскололось на лагерь серпа и молота и сторонников трезубца. Первые требовали сохранения Украины в составе СССР, вторые — независимости.

После неудавшегося переворота в Москве депутаты от оппозиции 23 августа 1991 года торжественно принесли большой сине-желтый флаг в зал заседаний парламента. (В 2004 году в ознаменование этого события был установлен праздник Государственного флага Украины). его независимость на следующий день. В Украине была запрещена деятельность Коммунистической партии Советского Союза, а Коммунистическая партия Украины временно приостановила свою деятельность.

Совершенно скомпрометированные символы Коммунистической партии скоро дожили до последних дней.4 сентября 1991 года по настоянию спикера Верховной Рады Кравчука, который быстро ознакомился с ситуацией, депутаты приняли постановление поднять «исторический сине-желтый флаг, символизирующий миролюбивое украинское государство через цвета ясного неба. и пшеничное поле »над парламентом. С 18 сентября этот флаг можно было использовать на всех официальных мероприятиях. Парламент завершил процесс реабилитации после референдума 1 декабря 1991 года, установив сине-желтый флаг в качестве государственного флага Украины 28 января 1992 года.

Определиться с гербом оказалось сложнее. Большинство депутатов согласились с тем, что в нем должен быть трезубец, но не согласились с его конкретным дизайном. 19 февраля 1992 года парламент принял компромиссную резолюцию и закрепил этот исторический символ как малый герб Украины, который должен был стать основным элементом Большого герба. Наличие двух гербов закреплено в Конституции, которая гласит: «Устанавливается Большой Государственный Герб Украины, включающий элементы Малого Государственного Герба Украины и Герба Запорожского Войска». .Однако в стране до сих пор нет Великого герба.

За более чем 15 лет после принятия Конституции были сформированы четыре правительственные комиссии для подготовки и проведения конкурсов на разработку Великого национального герба, но лишь небольшая часть из сотен представленных предложений достигла стадии законопроекта.

В чем-то похожая ситуация возникла с принятием государственного гимна. Президиум Верховной Рады принял в качестве партитуры гимна в межсессионный период 15 января 1992 года только музыку Вербицкого.Ее играли, но не пели 11 лет. (Гимны России, Беларуси, Боснии и Герцеговины и Испании также были без слов.) Текст был окончательно принят 6 марта 2003 года. Коммунисты, вдохновленные восстановлением советского гимна в России, попытались сделать то же самое на Украине. , но украинский парламент принял законопроект, автором которого является президент Леонид Кучма. Слова гимна состояли из первого куплета и припева песни Чубинского. Однако первая строка была немного видоизменена: «Украина еще не погибла, ни ее слава, ни ее свобода» превратились в «еще не погибла слава и свобода Украины».

Сегодня мы все еще находимся в процессе принятия наших государственных символов. У нас до сих пор нет закона о Государственном флаге и Государственном гербе. Их использование пока регулируется постановлениями парламента. Нам нужно, наконец, решить проблему с Великим гербом и исправить один стандарт для цветов флага. Особенно это касается верхней полосы, которая варьируется от небесно-голубой до темно-синей.

ОПАСНОСТЬ ПЕРЕЗАГРУЗКИ

К сожалению, за 20 лет независимости Украины ее национальные символы не смогли консолидировать общество.Несмотря на то, что главная миссия состоит в объединении граждан страны, независимо от их национальности, религии или политических предпочтений, они по-прежнему рассматриваются многими как современное изобретение и используются механически, без какой-либо эмоциональной связи с историей. С одной стороны, после падения коммунизма наметилась положительная тенденция, в которой общество больше не имеет негативной или откровенно враждебной реакции на сине-желтый флаг и трезубец, в отличие от первых дней независимости. С другой стороны, смена цветов не означает, что украинские политические элиты, выросшие из старой партийной номенклатуры и красного пролетариата, действительно принимают национальные символы как маркеры нашего отделения от советского прошлого.

В последние два года все чаще предпринимаются попытки восстановить старые советские символы. Коммунисты больше не одиноки в своем деле. В мае 2010 года Верховная Рада приняла закон о Флаге Победы, и по Украине прокатилась волна попыток возродить тоталитарные символы. Вопреки постановлению Конституционного суда, который объявил эти действия незаконными, красные знамена вывешиваются рядом с сине-желтыми флагами на зданиях местных советов на востоке Украины, причем не только 9 мая, но и в дни, когда нацисты были изгнаны из индивидуальных населенных пунктов, а также 22 июня, в день нападения Германии на СССР.Например, такая практика недавно была введена на областном и городском уровнях в Луганской области.

С нынешним правительством, продвигающим коммунистические символы, мы можем только надеяться, что более сознательные футбольные фанаты будут болеть за нашу национальную команду под сине-желтыми, а не красными флагами.

Выбор великого государственного герба Украины вызывает критику

КИЕВ — Это переросло от ворчания в социальных сетях к противоречиям после того, как 19 ноября жюри Министерства культуры Украины выбрало великий государственный герб страны — установленный Конституцией герб, который никогда не был обозначен после того, как 24 года назад был ратифицирован основной закон страны.

«Корзина», — прокомментировал один пользователь Facebook. Другой заметил, что Архангел Михаил «носит белые носки». Другой комментатор сказал: «Это возвращает меня в детство и заставляет меня начать его раскрашивать». Другие раскритиковали цвета украинского флага, на которые наступили, а некоторые отметили знамя Козака, стоящее над христианской фигурой. Третьи в Твиттере заметили, что Козак выглядит «театрально» или «карикатурно», а изображение пшеницы и евразийской калины (калины) похоже на изображения, используемые в советской пропаганде.

Победивший эскиз изображает Козака с мушкетом внутри знамени, который появляется на небольшом государственном гербе Украины — трезубце (тризуб). Справа от тризуба стоит лев, представляющий Западную Украину, а слева — киевский хранитель Архангел Михаил, размахивающий мечом. Предположительно композиция призвана объединить западную и восточную части страны. Внизу — парящая лента сине-желтого национального цвета Украины, переплетающаяся с пшеницей и калиной.

По мере распространения новостей о выбранном эскизе, в процессе которого в течение одного месяца принимала участие группа из 10 историков, экспертов по геральдике, юриспруденции и искусству, критика росла по широкому спектру политических и культурных кругов.

В день объявления министр культуры Александр Ткаченко, который в течение многих лет руководил медиа-империей олигарха Игоря Коломойского 1 + 1, написал в Facebook, что работа художника-графика Алексея Кохана была выбрана из 111 других работ, выиграв эквивалент почти 3600 долларов за первый приз.

Г-н Ткаченко сказал, что 73-летний художник соответствовал всем установленным конституцией критериям, а именно включению элементов «герба Запорожского [козаковского] войска, солдата-козака, рыцаря с мушкетом и мундира». герб княжеского государства Владимира Великого [трезубец, который является малым гербом Украины] ».

Это был четвертый раз, когда Украина продвинулась вперед, чтобы обозначить большой государственный герб, с предыдущими тремя попытками не набрать не менее 300 голосов в Верховной Раде, количество, необходимое для конституционного большинства в две трети.Г-н Ткаченко добавил, что Минюст представит следующий законопроект «о государственных символах», который будет вынесен на голосование в преддверии 30-летия независимости Украины в следующем году.

Эскиз сделан в «абсолютно безвкусном», — сказала The Ukrainian Weekly Ханна Гопко, бывший депутат и председатель некоммерческой организации «Конференция по борьбе с коррупцией».

Она обвинила администрацию президента Владимира Зеленского в «сокращении и дискредитации символов» в рамках «действий правительства по расшатыванию основ государства».

Г-жа Гопко добавила, что трезубца достаточно как символа нации, как «прекрасного и выразительного герба, который объединяет нашу тысячелетнюю историю и украинцев всех регионов на протяжении поколений».

Если нынешний рисунок будет принят как великий государственный герб, сказала она, это будет «возмущение», учитывая, что парламент в этом году не смог «собрать достаточно голосов, чтобы осудить Иосифа Сталина и Адольфа Гитлера в резолюции по случаю 75-летия конец Второй мировой войны ».

Геральдика Олекса Руденко сообщила украинской службе Би-би-си, что включение большого государственного герба стало результатом компромисса между националистами и коммунистами во время ратификации Конституции Украины в 1996 году.

Переговоры, которые имели место, также включали споры о государственном языке и соглашение о том, что маленькая эмблема будет трезубцем, при сохранении большого государственного герба на более поздний срок — то, что, по мнению коммунистов, по-прежнему будет [советский] серп и молот », — сказала г-жа Руденко.

В последний раз попытка закрепить большой государственный герб в Конституции была предпринята в 2009 году. Она потерпела неудачу.

Даже председатель отборочной комиссии этого года Андрей Гречило много лет назад сказал, что большая эмблема «не нужна.Он и г-н Кохан были соавторами маленькой эмблемы трезубца.

«Нет смысла утверждать большой герб. Время, когда это можно было сделать безболезненно, прошло. Существующая символика принята страной и себя оправдала », — сказал г-н Гречил.

Исторически трезубец был впервые утвержден в 1918 году, когда Первая мировая война подходила к концу в течение короткого периода независимости. Он добавил, что в ней заложена идея объединения украинских земель и ассоциации с наследием эпохи Киевской Руси.

Биография г-на Кохана также привлекла внимание.

На одном из рисунков Алексея Кохана советских времен, представленных в сатирическом журнале «Перец», изображен униженный украинец Козак, пытающийся продать душу дьяволу в американском галстуке-бабочке. Изображение было опубликовано в социальных сетях.

Сергей Сумленный, руководитель украинского офиса финансируемого Германией фонда Генриха-Бёля, отметил, что художник-эскизщик работал в журнале «Перец» в 1984–1999 годах. Один рисунок мистераКохан, которым он поделился, изображал украинского националиста в козакской одежде, пресмыкающегося за деньги от дьявола. Дьявол носит галстук-бабочку с цветами флага США, а рядом с Козаком стоит чемодан с наклейками Центрального разведывательного управления и информационного агентства Радио Свобода, финансируемого Конгрессом.

Украинскому еженедельнику не удалось связаться с г-ном Коханом через Национальный союз художников Украины.

Сергей Проскурня, кинорежиссер, который также организовывал парады в День независимости Украины для президентов Петра Порошенко и Виктора Ющенко, сказал The Ukrainian Weekly, что выбранный эскиз «не имеет прямого отношения к биографии художника.

Однако, судя визуально, он задался вопросом, почему лев помещен справа, поскольку он представляет западный регион Украины и, следовательно, должен быть слева.

Кроме того, он отметил, что «подход к геральдике в изображении и содержащиеся в нем государственные элементы являются зеркальным отражением хаоса и отсутствия целенаправленной культуры государственности» для Украины.

Г-н Проскурня охарактеризовал этюд как «романтический» — тот, который «поэтически» смотрит в прошлое и не показывает «гармонично преемственность между государством и его народом».

Это больше похоже на ситуацию, когда после многих лет «единого чувства государственности… на фоне трагической истории, когда люди были порабощены,… инстинкта страха, навязанного нам во время Голодомора [Великого голода 1932-1933 гг. ] и голод 1946-1947 годов после Второй мировой войны, будучи советской республикой, наиболее наказанной за стремление к государственности посредством жестоких репрессий … Мы не можем прийти к соглашению », — сказал г-н Проскурня. Он имел в виду бурную историю Украины, которая усложняет достижение консенсуса по поводу государственного герба.

Это как «два украинца с тремя гетманами [казачьими вождями]», — добавил он.

Его озадачило, почему козак стоит над ангелом и почему лев «стоит на задних лапах, как будто просит кусок колбасы». Эмблема, по его словам, должна правильно изображать земли во Львове и вокруг него, контролируемые королем Данилом Галицким, который «символизирует того, кто обладает способностью защищаться, демонстрирует силу и оптимистичный взгляд на будущее».

г-жаХопко, бывший депутат, сказал, что если парламент одобрит эмблему, «а я не верю, что это будет… тогда это будет унизительно для государства».

А если этого не произойдет, то «украинцы не смогут утвердить свой собственный великий герб… и российская пропаганда будет больше кормить Украину», — сказала она.

Государственная символика Украины Архив · Евромайдан ПрессЕвромайдан Пресс

21.01.2020 — 16:36 • История, международная

Почему Великобритании следует исключить украинский трезубец из списка экстремистской символики

Как трезубец был изображен на плакате? Украинский трезубец (тризуб), исторически также именуемый троицей (трица), является национальным символом и официальным гербом украинского государства.Однако на плакате British Counter …

Прочитать статью

2020.01.02 — 21:47 • История

Колокольня Кэрол и борьба за национальное достоинство. Уроки …

Протесты 2013–2014 годов на площади Независимости, которые мы называем «Революцией достоинства», легче понять, если рассматривать их в рамках более широкого исторического контекста, связанного с национальным освобождением Украины …

Прочитать статью

14.12.2019 — 11:58 • Культура, Украина

Марта Пичук и ее мотанка Арт

Неодушевленная кукла прошлых веков перетекает в настоящее и сливается в одно целое с настоящей женщиной из плоти и крови.Мотанка уже не объект, а живая женская особь со своей индивидуальностью, особенностями, …

Прочитать статью

16.10.2019 — 15:04 • Культура, История

Новая книга рассказывает о присвоенных Россией святынях Киевской Руси

Икона «Благовещение Корсунское», переименованная в Устюжское Благовещение на Руси, является древней домонгольской иконой времен Киевской Руси. По разным источникам, он был создан около 1022 года либо в Киеве, либо в Корсуне (совр…

Прочитать статью

2019/09/07 — 15:29 • История

Пять исторических замков, которые стоит посетить в Украине

Чинадиевский замок Замок Святого Миклоша (Святого Николая) в Чинадиево Мукачевского района Закарпатской области имеет долгое наследие — его частоколы осмелились бросить вызов судьбе и выжили вопреки всему. Затерянный среди величия …

Прочитать статью

2018.09.18 — 17:39 • Крым, Море, Украина

Крымчанин, объявивший голодовку, заключенный за украинский флаг, готов написать завещание -…

Осужденный подконтрольным России судом в Крыму, украинский активист Владимир Балух готов написать свое завещание и завещание, заявила Уполномоченный по правам человека Украины Людмила Денисова. «Владимир Балух запросил …

.

Прочитать статью

2018.03.19 — 22:02 • Подробнее, Политзаключенные

Крымчанин, осужденный за флаг Украины, объявил бессрочную голодовку

Крымский активист Владимир Балух, развевавший украинский флаг над своим домом в оккупированном Россией Крыму, объявил бессрочную голодовку.Крымский фермер, которого российские оккупационные власти в Крыму обвинили в хранении …

Прочитать статью

2018.01.17 — 01:14 • Крым, Политзаключенные

Крымский суд приговорил активиста, который вывесил украинский флаг, по делу о фальсификации дела

16 января 2017 года Владимир Балух, крымский фермер, который продолжал поднимать украинский флаг над своим домом после оккупации Крыма Россией, был приговорен к трем годам и семи месяцам лишения свободы по итогам второго судебного процесса, который…

Прочитать статью

2017.12.01 — 00:06 • Подробнее

Суд Крыма отменил арест активиста, осужденного за флаг Украины

Ожидается, что в понедельник, 4 декабря, украинский крымский активист Владимир Балух вернется домой после года, проведенного в заключении в России. Подконтрольный Москве Верховный суд Крыма удовлетворил ходатайство защиты и отменил иск …

Прочитать статью

2017/10/06 — 23:17 • Культура, Украина

Украинский венок: переплетение красоты и традиций

ПРОИСХОЖДЕНИЕ Украинский венок, лиризованный песнями и окутанный легендами, имеет многовековую историю.Впервые венок как таковой упоминается в шумерскую эпоху (XII — III вв. До н.э.) Потомки шумеров …

Прочитать статью

MD Kids Page Государственные символы

	Балтиморская иволга является государственной птицей с 1947 года. Для ее защиты были приняты специальные меры. Иволга перья черные и золотые, того же цвета, что и на фамильном щите Калвертов.
	В 1989 году голубой краб штата Мэриленд был признан ракообразным штата.
	В 1964 году ретривер из Чесапикского залива, названный в честь знаменитого заливного региона породы или игин, был объявлен официальной собакой штата Мэриленд. Рабочая собака, выведенная для восстановления водоплавающих птиц для охотников, ретривер Чесапикского залива — одна из немногих пород, фактически выведенных в Соединенных Штатах. Ретриверы превосходны в полевых испытаниях и испытаниях на послушание. Эти собаки известны своей универсальностью, силой, выносливостью и преданностью.
	Black Eyed Susan — официальный цветок Мэриленда с 1918 года.Желтая ромашка или василек, цветет в конце лета.
	Балтиморская бабочка в клетку была признана насекомым штата Мэриленд в 1973 году. Балтиморская бабочка в клетку — одна из самых красивых бабочек в нашей местности, но не многие люди ее видели. Среда обитания бабочки на влажных лугах быстро исчезает.
	Дерево штата Мэриленд — Белый Дуб. Он был символом Уай-Дуба, который стоял в Уай-Миллс на восточном берегу Мэриленда.Он был более 100 футов в высоту, имел ветвь в ширину 165 футов и окружность 31 фут 10 дюймов. Он был одним из самых больших в мире. 7 июня 2002 года на него обрушилась мощная гроза, в результате которой были обрушены линии электропередач по всей территории.
	Skipjack был назван государственным судном в 1985 году. Skipjack (названный в честь прыгающей рыбы) — последние рабочие лодки под парусами в Соединенных Штатах. Зимой они выкапывают устриц со дна Чесапикского залива.
	В 1994 году квадратный танец был признан государственным народным танцем. Эта форма танца выросла из танцев различных культур: танцев Морриса и Майского дерева в Англии, бальных танцев Франции, церковных танцев Испании и народных танцев Австралии, Ирландии, Италии, Германии, Мексики, Польши, России и других народов. Квадратные танцы — популярная народная традиция с 1651 года.
	Есть молоко? Официально молоко стало государственным напитком 1 октября 1998 года.Большинство дойных коров Мэриленда, обитающих в основном в округах Фредерик и Вашингтон, являются голштинами, и их можно узнать по большим черным и белым пятнам. Ежедневно одна корова может производить до 8 галлонов молока, потреблять около 80 фунтов корма и выпивать от 30 до 40 галлонов воды.
	В 1984 году раковина вымершей улитки Ecphora gardnerae gardnerae была названа государственной ископаемой раковиной. Эфора населяла Чесапикский залив 5–12 миллионов лет назад.Раковина Ecphora, найденная в округе Святой Марии около 1685 года, была одной из первых окаменелостей Северной Америки, проиллюстрированных в европейских научных трудах.
	Черепаха Diamondback (черепаха Malaclemys) — рептилия штата и официальный талисман Колледж-парка Университета Мэриленда. В 1994 году она была названа государственной рептилией. Эта привлекательная черепаха имеет ромбовидные концентрические кольца на верхней части панциря.
	В 1978 году Центральная сцена была названа Государственным театром Мэриленда.Это постоянно действующий профессиональный театр. (Театры-резиденты приглашают артистов выступать или создавать костюмы и декорации для своих постановок, живя в предоставленном театром жилье, пока они там работают.) Расположенный в центре Балтимора, Center Stage был основан в 1963 году. В 1974 году огромный пожар уничтожил оригинал. театр. После разрушения Center Stage восстановился, купив и частично отремонтировав старое здание, которое когда-то было частью колледжа Лойола, и театр возобновил регулярный сезон в 1975 году.
	1 октября 2001 г. кошка Калико была выбрана Государственной кошкой Мэриленда из-за окраса. Это цвета флага Мэриленда и семей-основателей — красный, черный и белый.
	Astrodon johnstoni официально стал государственным динозавром 1 октября 1998 года. Он жил в ранний меловой период, между 130 и 95 миллионами лет назад, и был первым идентифицированным динозавром в Мэриленде.Это была одна из самых ранних находок динозавров в Соединенных Штатах и ​​первый зауропод, описанный в Северной Америке.
	Морской окунь (Morone saxatilis) был назван официальной рыбой штата Мэриленд в 1965 году. Первоначально названный Roccus saxatilis, ученые исправили обозначение рода в конце 1960-х годов. Морской окунь считается самой ценной рыбой в водах Мэриленда.
	1 октября 2003 года чистокровная лошадь стала государственной лошадью штата Мэриленд.Средняя чистокровная собака имеет высоту 16 рук (64 дюйма) в холке и весит 1000 фунтов. Цвет шерсти может быть гнедым, темно-гнедым, каштановым, черным, серым или иногда чалым.
	В 1962 году был принят закон о проведении рыцарских соревнований в нашем государственном спорте. Юстеры соревнуются, пытаясь поймать висящее кольцо на копье во время езды на лошади.
	В 2004 году лакросс был официально назван командным видом спорта штата Мэриленд.Лакросс — старейший вид спорта в Северной Америке, восходящий к 17 веку. Индейцы играли в лакросс, чтобы лечить больных и готовиться к войне. Фотография любезно предоставлена ​​женщиной Военно-морской академии США 2002 г. команда по лакроссу
	Театр Олни открылся в 1941 году и стал Государственным летним театром Мэриленда в 1978 году. Он расположен в округе Монтгомери, в 12 милях от Вашингтона, округ Колумбия, и в 35 милях от Балтимора. Театр Олни ставит спектакли круглый год.Он также принимает несколько общественных проектов.
	С 1 октября 2004 г. Патаксент Река Стоун стала государственной жемчужиной Мэриленда. Камень реки Патаксент на самом деле представляет собой агат, скрытокристаллическую форму кварц. Найденный только в Мэриленде, Камень реки Патаксент красного и желтый цвет отражает флаг штата Мэриленд.
фото любезно предоставлено кузнечным островом. Добавить комментарий Отменить ответ Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены * Комментарий * Имя * Email * Сайт