Основные части и устройство АКС
Основные части и устройство АКС-74У:
АКС74У состоит из следующих основных частей и механизмов:
ствол со ствольной коробкой, прицельным приспособлением, складывающимся прикладом и пистолетной рукояткой;
крышки ствольной коробки
ударно-спускового механизма
пламегасителя
затворной рамы с газовым поршнем
затвора
возвратного механизма
газовая трубка со ствольной накладкой;
цевьё;
магазин;
ремень.
ТТХ (Тактико-технические характеристики) автомата АКС-74У:
Наиболее действенный огонь ведется на дистанциях до 400 м. По групповым целям сосредоточенный огонь ведется на дальность до 800 м.
Дальность прямого выстрела по грудной фигуре — 360 м.
Боевая скорострельность: при стрельбе очередями — до 100 выстрелов в минуту, при стрельбе одиночными — до 40 выстрелов в минуту.
Калибр: 5,45×39 мм
Длина: 735 мм (490 мм со сложенным прикладом)
Длина ствола: 210 мм
Вес без патронов: 2,71 кг
Емкость магазина: 30 патронов
Темп стрельбы: 650 — 735 выстрелов в минуту
Требования нормального боя для АКС74У: все четыре пробоины вмещаются в круг диаметром 15 см; средняя точка попадания отклоняется от контрольной точки не более чем на 5 см в любом направлении.
Проверка боя осуществляется стрельбой одиночными по проверочной мишени или чёрному прямоугольнику высотой 35 см и шириной 30 см, укрепленному на белом щите высотой 1 м и шириной 0,5 м. Дальность стрельбы — 100 м, положение — лёжа с упора, патроны — с обыкновенной пулей, прицел — П.
Показатели суммарного рассеивания пуль со стальным сердечником при стрельбе короткими очередями из приведённого к нормальному бою АКС74У лёжа с упора:
Дальность стрельбы, м Срединные отклонения по высоте, см Срединные отклонения по ширине, Энергия пули, Дж100 10 10 706200 20 20 539300 30 30 402400 40 40 294500 50 50 216При стрельбе лёжа с руки рассеивание по высоте увеличивается в 3 раза, а по ширине — в 3,5 раза.При стрельбе стоя с руки рассеивание по высоте увеличивается в 5,5 раз, а по ширине — в 6 раз.
Пистолет Форт 12 является попыткой Украины создать свой собственный пистолет полицейского назначения взамен устаревающих морально и физически пистолетов ПМ (Макарова) советской эпохи. Пистолеты Форт выпускаются на оборудовании, закупленном в Чехии.
Форт 12 построен по схеме со свободным затвором. УСМ двойного действия, скопирован с чешского пистолета CZ 82/83. Предохранитель расположен на затворе и во включенном состоянии блокирует шептало курка (ударник при этом не блокируется). Магазин двухрядный, на 12 патронов, прицельные приспособления фиксированные, простейшего типа. На основе боевого пистолета также выпускются модификации под специальные патроны с резиновыми «несмертельными» пулями и под газовые патроны.
Пистолеты выпускаются как в обычном оформлении с матовыми поверхностями, так и в наградном, с гравировкой и золочением.
По отзывам украинских пользователей Форта, ранние образцы имели надежность которую можно охарактеризовать только как «отвратительную» (до 40% задержек при стрельбе!). В новых образцах пистолета надежность несколько улучшилась, но до мирового уровня (ПМ, ЗИГ-Зауэр, Браунинг) все же еще далеко. Пистолет слишком тяжел и громоздок для выбранного калибра и емкости магазина, однако отличается от ПМ более удобной рукоятью и заметно лучшей точностью стрельбы.
Тактико-технические характеристики | Форт 12 |
УСМ | двойного действия |
Калибр, мм | 9х18 мм ПМ |
Вес заряженного, г | 950 |
Длина, мм | 180 |
Длина ствола, мм | 95 |
Емкость барабана/магазина | 12 |
Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю
Відповідно до Закону України «Про міліцію» та з метою забезпечення особистої безпеки особового складу органів внутрішніх справ, запобігання загибелі, пораненням та травмуванню працівників міліції та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, що додається.
2. Керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства, начальникам Головних управлінь, Управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, начальнику Головного управління внутрішніх військ — командувачу внутрішніх військ МВС України, ректорам вищих навчальних закладів МВС України у місячний строк:
2.1. Організувати вивчення цього наказу працівниками підпорядкованих органів і підрозділів внутрішніх справ.
2.2. Забезпечити прийняття заліків в особового складу зі знання вимог цієї Інструкції та безумовне її виконання.
3. Департаменту кадрового забезпечення (Казанський Ю. С.) МВС України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції в установленому порядку.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра — керівника апарату Ворону Д. М.
5. Цей наказ оголосити особовому складу органів та підрозділів внутрішніх справ України.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністргенерал-полковник міліції | А. В. Могильов |
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства внутрішніх справ України07.09.2011 N 657
Зареєстрованов Міністерстві юстиції України27 вересня 2011 р. за N 1125/19863
ІНСТРУКЦІЯіз заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Ця Інструкція визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки особового складу органів внутрішніх справ, запобігання загибелі, пораненням та травмуванню працівників міліції та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю працівниками міліції.
2. Забезпечення особистої безпеки працівників міліції при поводженні з вогнепальною зброєю є складовою частиною оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ і здійснюється під час:
2.1. Вивчення матеріальної частини зброї, навчання правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні зі зброєю і влучній стрільбі в навчальних закладах та за місцем служби в системі службової підготовки.
2.2. Здійснення заходів із закріплення за особовим складом вогнепальної зброї.
2.3. Отримання і здачі вогнепальної зброї в черговій частині органу внутрішніх справ.
2.4. Виконання функціональних обов’язків працівниками міліції з охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю.
2.5. Проведення навчально-тренувальних і спортивних стрільб.
2.6. Постійного зберігання та носіння вогнепальної зброї і боєприпасів працівниками міліції.
2.7. Чищення вогнепальної зброї.
2.8. Вилучення вогнепальної зброї та боєприпасів.
2.9. Перевірок наявності та організації зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів.
3. Вогнепальна зброя закріплюється за працівниками органів внутрішніх справ, які прийняли Присягу, закінчили навчальний заклад МВС України або пройшли початкову підготовку (перепідготовку) і допущені до самостійного несення служби, а також склали заліки із знання матеріальної частини зброї, порядку і правил її застосування, заходів безпеки при поводженні з нею та виконали практичну вправу із стрільби.
4. Під час проходження служби працівники органів внутрішніх справ у системі службової підготовки проходять навчання і перевірку знань з питань безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю.
5. Перевірка у працівників міліції знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю відображається у внутрішній документації та проводиться, зокрема:
5.1. Під час навчання в системі службової підготовки.
5.2. При проведенні спортивних заходів.
5.3. Під час інструктажів працівників міліції перед виконанням службових обов’язків з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.
5.4. Під час перевірки несення служби особовим складом органів внутрішніх справ.
5.5. Перед присвоєнням чергових спеціальних звань, призначенням на посаду, закріпленням вогнепальної зброї.
5.6. Під час проведення перевірок (комплексних інспектувань, контрольних та інших перевірок) органів та підрозділів внутрішніх справ.
5.7. Не рідше двох разів на рік комісією, яка призначається начальником органу (підрозділу) внутрішніх справ. Результати перевірки знань працівників міліції оформляються протоколом засідання комісії з перевірки знань заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю (додаток 1).
6. У разі якщо особи рядового та начальницького складу під час перевірки показали рівень знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, порядку і правил її застосування нижче за «добре» та показали рівень знань матеріальної частини вогнепальної зброї нижче «задовільно» і не виконали нормативів або практичну вправу, працівник кадрового забезпечення заповнює картку-застереження (додаток 2) і передає її оперативному черговому. Протягом тижня з цим працівником міліції проводяться додаткові навчання і повторна перевірка знань. Після позитивного складання теоретичного розділу вогневої підготовки та виконання практичної вправи з вогнепальної зброї картка застереження з чергової частини вилучається.
7. Організація навчання і перевірка знань заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю в навчальному закладі, органі (підрозділі) внутрішніх справ покладаються на його керівника.
8. Працівник органу внутрішніх справ, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов’язаний:
8.1. Забезпечити зберігання зброї і постійно підтримувати її у справному стані.
8.2. Точно виконувати вимоги, що встановлені цією Інструкцією.
8.3. Отримавши вогнепальну зброю, перевірити, чи вона не заряджена, оглянути її в зібраному стані та патрони. Вважати зброю зарядженою доти, доки вона не буде перевірена і розряджена.
8.4. Розрядивши вогнепальну зброю, поводитися з нею, як із зарядженою.
8.5. Під час виконання службових обов’язків, проведення навчальних стрільб, змагань пістолет необхідно носити в кобурі на ремені, який має бути надійно застебнутий.
8.6. Здати вогнепальну зброю до чергової частини органу (підрозділу) внутрішніх справ негайно після виконання службових обов’язків. У разі неможливості своєчасно прибути до органу (підрозділу) внутрішніх справ повідомити про це безпосереднього начальника і далі діяти за його вказівкою.
9. Категорично забороняється:
9.1. При поводженні з вогнепальною зброєю безпідставно спрямовувати ствол зброї у бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд. За необхідності вогнепальна зброя має бути спрямована на поверхню, яка зможе прийняти кулю, наприклад: на землю, стовбур дерева, кулеуловлювач або вгору під кутом 45 — 60 градусів.
9.2. Залишати зброю без нагляду, де б це не було, а також передавати її іншим особам.
9.3. Користуватися без необхідності чужою зброєю та зброєю, навички поводження з якою відсутні.
9.4. Виймати вогнепальну зброю з кобури без потреби.
9.5. Тримати палець на спусковому гачку без необхідності.
9.6. Знімати запобіжник з положення «запобігання» у всіх випадках, не пов’язаних зі стрільбою.
9.7. Проводити чищення вогнепальної зброї у невідведених для цього місцях.
9.8. Закривати або затикати сторонніми предметами канал ствола, що при пострілі може призвести до його роздуття чи розриву.
9.9. Проводити чищення зброї бензином та іншими легкозаймистими речовинами, а також абразивними матеріалами, палити будь-що під час її чищення.
9.10. При поводженні з патронами допускати їх пошкодження, забруднення тощо.
10. У разі порушення заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю особи, з вини яких це сталося, притягуються до відповідальності у встановленому законом порядку.
II. ІНСТРУКТАЖІ З ПИТАНЬ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ ПРИ ПОВОДЖЕННІ З ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ
1. Інструктаж особового складу органів внутрішніх справ з питань забезпечення безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю здійснюється на первинних та цільових інструктажах, а також на всіх видах інструктажів з питань охорони праці.
2. Первинний інструктаж проводиться:
2.1. З працівниками міліції, які щойно призначені на посаду до органу (підрозділу) внутрішніх справ.
2.2. З курсантами (слухачами), які зараховані на навчання до навчальних закладів МВС України.
2.3. З курсантами (слухачами), які прибули до органу (підрозділу) внутрішніх справ для проходження стажування за спеціалізацією (практика).
3. Первинний інструктаж проводить керівник органу (підрозділу, навчального закладу) внутрішніх справ, його заступники або відповідний фахівець згідно з орієнтовним переліком питань первинного інструктажу (додаток 3).
4. Первинний інструктаж проводиться в навчальному класі або у приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання та наочного приладдя (плакатів, макетів, моделей, відеофільмів тощо).
5. Запис про проведення первинного інструктажу робиться у журналі реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю (додаток 4) (далі — журнал), а також у наказі про призначення на посаду (зарахування на навчання).
6. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками міліції:
6.1. Перед проведенням командно-штабних та інших навчань, навчальних і спортивних стрільб.
6.2. Перед виконанням службових завдань, пов’язаних із можливим застосуванням або використанням вогнепальної зброї.
6.3. При відрядженні працівників міліції з вогнепальною зброєю.
7. Цільовий інструктаж проводять керівник органу (підрозділу), його заступники за напрямами роботи або керівник спеціальної операції, який визначає місце проведення інструктажу, виходячи з конкретного завдання.
8. Цільовий інструктаж завершується перевіркою знань, а саме усним опитуванням знання правових підстав застосування вогнепальної зброї, її матеріальної частини, основ, правил і прийомів стрільби, а також перевіркою набутих навичок безпечного поводження з вогнепальною зброєю. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.
9. Про проведення цільового інструктажу особа, яка його проводила, робить запис у журналі. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.
10. Журнал має бути зареєстрований, прошнурований, пронумерований, скріплений печаткою і знаходитися в черговій частині органу (підрозділу) внутрішніх справ.
III. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПОВОДЖЕННІ З ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ І БОЄПРИПАСАМИ ПІД ЧАС ЇХ ОТРИМАННЯ ТА ЗДАЧІ ПРАЦІВНИКОМ ДО ЧЕРГОВОЇ ЧАСТИНИ ОРГАНУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ, КОМЕНДАТУРИ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ МВС УКРАЇНИ
1. Порядок отримання вогнепальної зброї і боєприпасів
1.1. Для отримання вогнепальної зброї, боєприпасів начальник органу (командир підрозділу), його заступники або відповідальний від керівництва повідомляє чергового органу внутрішніх справ про необхідність їх видачі.
1.2. З дозволу оперативного чергового органу внутрішніх справ під контролем начальника органу (командира підрозділу, служби або його заступника чи відповідального від керівництва органу) працівники почергово по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати чергової частини для отримання зброї і боєприпасів.
1.3. Отримавши зброю і боєприпаси, працівник міліції підходить до кулеуловлювача і проводить їх огляд. Перевіряє наявність патрона в патроннику, для чого вилучає магазин з основи рукоятки пістолета, знімає його із запобіжника, тримаючи пістолет у руці, вільною рукою відводить затвор у крайнє заднє положення, ставить його на затворну затримку й оглядає патронник. Натиснувши пальцем руки на затворну затримку, повертає затвор у крайнє переднє положення, натиснувши на спусковий гачок, курок ставить на запобіжний звід та включає запобіжник. При цьому ствол зброї має бути спрямований тільки в кулеуловлювач, а вказівний палець завжди повинен знаходитись на спусковій скобі.
1.4. При огляді зброї необхідно перевірити:
1.4.1. Чи відповідають номери на затворі, запобіжнику та магазинах номеру на рамці пістолета.
1.4.2. Чи немає на металевих частинах пістолета наліту, іржі, бруду, подряпин, тріщин, в якому стані знаходиться мастило.
1.4.3. Чи справно діє затвор, магазин, ударно-спусковий механізм, запобіжник і затворна затримка.
1.4.4. Справність мушки та цілика.
1.4.5. Чи утримується магазин в основі рукоятки.
1.4.6. Чистоту каналу ствола.
1.5. Виявлені несправності повинні бути усунуті терміново. Якщо в підрозділі вони не можуть бути усунені, пістолет направляється до ремонтної майстерні.
1.6. Провівши огляд пістолета, працівник міліції вміщує його в кобуру.
1.7. При огляді патронів необхідно перевірити:
1.7.1. Чи немає на гільзах іржі й зеленого наліту, особливо на капсулі, ум’ятин, подряпин, що перешкоджають входженню патрона в патронник.
1.7.2. Чи не витягується куля з гільзи рукою, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи. Патрони із вказаними дефектами повинні бути відібрані і здані до чергової частини.
1.7.3. Чи немає серед бойових патронів учбових.
1.8. Якщо патрони забруднені, вкриті невеликим зеленим нальотом або іржею, їх необхідно витерти сухою чистою ганчіркою, після чого працівник міліції самостійно споряджає магазини патронами.
1.9. Не виймаючи пістолета з кобури, один магазин з патронами працівник вставляє в основу рукоятки пістолета, а другий кладе до кишені для запасного магазина кобури.
1.10. Видача особовому складу органів внутрішніх справ закріпленої за ним зброї і боєприпасів здійснюється оперативним черговим відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС України.
2. Порядок здачі вогнепальної зброї і боєприпасів
2.1. Вогнепальна зброя і боєприпаси після виконання службових обов’язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу (підрозділу) внутрішніх справ.
2.2. Про необхідність здачі вогнепальної зброї і боєприпасів начальник органу (підрозділу), його заступники або відповідальний від керівництва повідомляють оперативного чергового органу, який без зволікань повинен її прийняти.
2.3. З дозволу оперативного чергового органу внутрішніх справ під контролем начальника органу, служби (командира підрозділу) або його заступника працівники міліції почергово по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати для здачі зброї, розряджають пістолети і здають їх та патрони оперативному черговому.
2.4. Розряджання зброї проводиться біля кулеуловлювача, при цьому ствол має бути спрямований в кулеуловлювач. Для розряджання зброї необхідно:
2.4.1. Не виймаючи пістолет з кобури, витягти магазини з основи рукоятки і з кишені кобури.
2.4.2. Вийняти патрони з магазинів, оглянути їх і перерахувати.
2.4.3. Дістати з кобури пістолет, вимкнути запобіжник (опустити прапорець донизу).
2.4.4. Перевірити наявність патрона в патроннику, для чого, тримаючи пістолет у руці за рукоятку, вільною рукою відвести затвор у крайнє заднє положення і поставити його на затворну затримку; оглянути, чи немає патрона в патроннику, і якщо є, то вийняти його, зняти затвор із затворної затримки, натиснути на спусковий гачок (курок стає на запобіжний звід) та увімкнути запобіжник.
2.5. При прийманні від працівника міліції вогнепальної зброї і боєприпасів оперативний черговий органу (підрозділу) внутрішніх справ звіряє їх номери і кількість, візуально перевіряє їх стан, розкладає по встановлених для зберігання шафах та місцях і повертає картку-замісник.
2.6. Про факти втрати, затримки із здачею вогнепальної зброї працівниками міліції оперативний черговий доповідає у встановленому порядку начальнику органу (підрозділу) або особі, яка виконує його обов’язки, і далі діє за їх вказівкою.
IV. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПОВОДЖЕННІ З ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ ПІД ЧАС НЕСЕННЯ СЛУЖБИ
1. Вогнепальна зброя видається під особисту відповідальність працівникові міліції. Останній зобов’язаний берегти та підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю та обачливо поводитися з нею та суворо дотримуватися вимог цієї Інструкції.
2. Керівники всіх ступенів під час інструктажу нарядів, що заступають на службу, в обов’язковому порядку перевіряють знання працівниками міліції підстав і порядку застосування зброї, заходів безпеки при поводженні з нею, а під час перевірок несення служби особовим складом органів внутрішніх справ перевіряють наявність у нього вогнепальної зброї та дотримання правил її носіння.
3. У форменому одязі пістолет необхідно носити в кобурі на надійно застебнутому шкіряному ремені, при цьому кобура повинна знаходитись спереду, з лівого або правого боку.
4. У цивільному одязі пістолет необхідно носити на спеціальному спорядженні з дотриманням заходів запобігання його випаданню або витягуванню з кобури іншими особами.
5. У процесі несення служби слід постійно контролювати наявність пістолета в кобурі.
6. Перед застосуванням працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, подоланням перешкод, якщо пістолет був оголений, необхідно поставити його на запобіжник, покласти в кобуру та вжити заходів щодо його охорони від випадання або витягування з кобури.
7. Після застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, подолання перешкод, падіння, виходу з місця значного скупчення людей, міського та іншого транспорту слід негайно перевірити наявність зброї, а також стан кобури, ременя, спорядження та їх кріплення.
8. Категорично забороняється:
8.1. Під час несення служби проводити розбирання зброї.
8.2. Вимикати запобіжник, досилати патрон до патронника, якщо в застосуванні чи використанні зброї немає необхідності. Недбале або необережне поводження зі зброєю, особливо якщо патрон знаходиться в патроннику, може призвести до випадкового пострілу.
8.3. Від’єднувати магазин від зброї та виймати з нього патрони.
V. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПОВОДЖЕННІ З ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНИХ І СПОРТИВНИХ СТРІЛЬБ
1. Організація і проведення навчально-тренувальних і спортивних стрільб для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України здійснюються відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС України.
2. Безпека при проведенні стрільб забезпечується їх чіткою організацією, безумовним виконанням заходів безпеки, високим станом дисципліни осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
3. Керівник стрільб перед кожним практичним заняттям з вогнепальною зброєю перевіряє знання особового складу внутрішніх справ правових підстав застосування вогнепальної зброї та заходів безпеки поводження з нею. Працівники міліції, які не засвоїли заходів безпеки, до проведення стрільб не допускаються.
4. Перед початком стрільб ретельно оглядається територія стрільбища (тиру). Під час проведення стрільб на стрільбищі виставляється спостерігач, оточення, призначається старший оточення, показників мішеней, проводиться їх інструктаж, після чого вони розводяться по місцях виконання обов’язків, перевіряється зв’язок з ними.
5. Дозвіл на відкриття вогню дає керівник стрільб. Вести вогонь у тирі (на стрільбищі) дозволяється тільки після сигналу «Вогонь!». Стрільба зупиняється за командою «Відбій!» або «Стій! Припинити вогонь!». У період від команди «Відбій!» до команди «Вогонь!» будь-кому забороняється перебувати на вогневому рубежі, підходити та торкатися зброї і боєприпасів, що там знаходяться.
6. Під час проведення навчально-тренувальних стрільб слід використовувати протишумові навушники.
7. Ведення вогню повинно бути терміново припинено кожним стріляючим самостійно або за командою керівника стрільб у випадках:
7.1. Появи людей, машин, тварин у зоні ведення вогню, низьколітаючих літаків, гелікоптерів або інших літаючих об’єктів над районом проведення стрільб.
7.2. Підняття білого прапора (вночі — включення світла ліхтаря білого кольору) на командному пункті.
7.3. Виникнення пожежі від стрільби.
7.4. Втрати орієнтира під час нічних стрільб.
8. Категорично забороняється:
8.1. Виймати зброю з кобури без дозволу керівника стрільб.
8.2. Спрямовувати зброю (незалежно від того, заряджена вона чи ні) у бік людей та місця, де вони можуть перебувати.
8.3. Заряджати зброю бойовими чи холостими патронами без команди керівника стрільб.
8.4. Поправляти та знімати протишумові навушники під час стрільби.
8.5. Відкривати і вести вогонь без команди керівника стрільб, у небезпечних напрямках, з несправної зброї та коли піднято білий прапор (вночі — включено світло ліхтаря білого кольору) на командному пункті.
8.6. Залишати зброю на рубежі відкриття вогню та передавати іншим особам без дозволу керівника стрільб.
ПИСТОЛЕТ МАКАРОВА ПМ
Общие сведения и характеристика
Пистолет ПМ был создан в ЦКБ-14 Николаем Федоровичем Макаровым (1914—1988) и после конкурсных испытаний в 1951 г. принят на вооружение как единый для всех видов вооруженных формирований.
Автоматика работает по принципу отдачи свободного затвора.
Ударно-спусковой механизм куркового типа с открытым курком, двойного действия, позволяет вести только одиночный огонь. Предохранитель механический флажкового типа, блокирующий курок и затвор с рамкой.
Курок имеет предохранительный взвод и «отбой» после выстрела.
Магазин коробчатого типа с однорядным расположением патронов.
Возвратная пружина расположена на стволе.
Имеется затворная задержка.
Прицельные приспособления открытого типа и состоят из мушки и целика.
В начале 1990-х гг. пистолет был модернизирован под усиленный патрон, получив двухрядный магазин с шахматным расположением патронов. Патрон и пистолет стали называться ПММ (пистолет Макарова модернизированный). На базе пистолета ПМ был разработан служебный пистолет ИЖ-71 под укороченный патрон 9×17 («Браунинг короткий»).
Основные характеристики
sundekor.ru
 Укороченный автомат АКС-74У был разработан в конце 1970х годов на базе штатного автомата АК-74 ( в модификации АКС-74 со складным прикладом) специально для вооружения экипажей боевых машин, расчетов орудий и иного армейского персонала, для которого штатный автомат АКС-74 слишком велик. В 1980 году под маркой АКС-74У (6П26) автомат начал поступать в войска. Появление этого конструктивного типа связанно с необходимостью иметь малогабаритное оружие, которое тактически занимает нишу пистолета-пулемета, но обладает большей эффективностью на дистанции до 200 метров. Первенцем в этом направлении стал укороченный автомат Калашникова АКС-74У. Он появился как армейское оружие после того, как стало ясно, что создать пистолет-пулемет под патрон ПМ с характеристиками, которые нужны армии, не удастся. В армии такое оружие нужно многим. Офицеры, водители, расчеты тяжелого оружия, связисты, летчики — все нуждаются в малогабаритном и эффективном оружии самообороны. Создать такое оружие на базе основного автомата, состоящего на вооружении, — наиболее простой и экономичный путь. Конечно, тут неизбежны определенные технические издержки, но когда речь идет о массовом оружии, приоритеты экономики и политики часто оказываются впереди технических. Так и произошло в случае с АКС-74У. Переделка оружия была сведена к минимуму: укорочен ствол, изменена конструкция крышки ствольной коробки, введен надульник — специальный дожигатель пороховых газов, используются упрощенные прицельные приспособления. Конечно, боевые характеристики автомата значительно снизились, но дешевизна выпуска, единый с основным автоматом боеприпас оказались определяющими. Тут можно добавить еще многое. Упрощение ремонта, обучения, снабжения — все это тоже имело свою цену. Впрочем, как оказалось, скупой платит дважды, и обмануть законы физики не удалось. В результате как армейское оружие АКС-74У так и не состоялся. Зато как оружие полиции и спецназа он довольно быстро нашел свою нишу, тем более что в отсутствие реальной конкуренции выбирать было особенно и не из чего. Габариты автомата со сложенным прикладом 490 мм, с откинутым 730 мм, вес 2,7 кг, со снаряженным магазином 3 кг. Емкость магазина 30 патронов. Прицельная дальность до 500 метров, но на практике оружие используется на гораздо меньших дистанциях. Начальная скорость пули 735 м/сек, используемый патрон 5,45×39 мм. Высокая скорость пули, наличие в ней стального сердечника обеспечивают оружию неплохую бронепробиваемость, что важно, учитывая распространение современных средств бронезащиты. Но это качество, так ценное для армейского оружия, во многом становится своей противоположностью при проведении полицейских и специальных операций, особенно в урбанизированной среде. Высокоскоростная малокалиберная пуля склонна к непредсказуемым рикошетам, особенно это касается ведения огня в современных домах с железобетонными стенами. Кроме того, у этой пули малое останавливающее действие, а для оружия полицейского класса это весьма существенный показатель. Кроме того, отмечаются плохая кучность и быстрый перегрев ствола. Во многом такое отношение к АКС-74У субъективно, так как это оружие просто не особенно любят и всегда сравнивают со своими длинномерными прототипами. На сегодняшний день АКС-74У остается наиболее распространенной моделью укороченного автомата. АКС-74У служит базой для некоторых образцов замаскированного оружия, используемого спецслужбами. Такой автомат может быть закреплен в специальном дипломате, ручка которого фиксируется на самом оружии. При нажатии на специальную кнопку дипломат автоматически раскрывается и падает, а в руках остается автомат, готовый к открытию огня. Такая маскировка обеспечивает внезапность применения оружия, и может использоваться как телохранителями, так и для проведения специальных операций. Специфика применения малогабаритного вооружения специальными войсками не раз потребовала внесения в стандартный образец АКС-74У дополнений и усовершенствований. Так появились ночные модификации АКС-74УН с планкой для установки оптики, бесшумные АКС-74УБ с навёрнутым глушителем типа ПБС-3 или ПБС-4. Как симбиоз АКС-74УБ и 30-миллиметрового подствольного гранатомёта БС-1 появился бесшумный стрелково-гранатомётный комплекс «Канарейка». Вынужденная служба автомата в силовых структурах МВД и тут привела к созданию «узкоспециальных» модификаций, взять хотя бы кейс-автомат для подразделений специального назначения КГБ, ФСБ. В Туле АКС-74У изящно приспособили к 9-миллиметровому боеприпасу СП-5 (СП-6), назвав полученное малогабаритным автоматом ОЦ-11 «Тис». В Ижевске В.М. Калашников совместно с А.Е. Драгуновым превратили автомат в пистолет-пулемёт «Бизон-2», стреляющий 9-миллиметровыми патронами от ПМ. Работы над модернизацией «малыша» не прекращаются и сегодня.
| |
weapons.my1.ru
Автомат Калашникова АКС-74У (Россия (СССР))
 |
| АКС-74У |
После окончания Великой Отечественной войны и перехода вооруженных сил на семейства стрелкового оружия АК-47, в СССР не было принято на вооружение ни одного серийного образца пистолета-пулемета, хотя необходимость данного вида вооружения наблюдалась и довольно остро. Так как АКС-47 и его потомки не могли заменить ПП из-за своих габаритов, к созданию оружия, способного занять эту нишу, приступили после принятия промежуточного патрона малого калибра 5.45х39 мм.
В конце 60-х — начале 70-х годов ХХ века стала заметно проявляться общемировая тенденция к созданию совершенно новых в тактическом плане боевых образцов огнестрельного оружия путем небольшой переделки уже существующих автоматов (штурмовых винтовок). Конструкторы Бельгии, США, Великобритании, Венгрии стали законодателями мод: путем значительного укорочения ствола и применения складного приклада они бойко подгоняли массогабаритные параметры штатных штурмовых винтовок все ближе и ближе к характерным скорее для класса пистолета-пулемета, оставляя при этом явное превосходство в мощи огня.
Модное занятие вскоре нашло отклик и в СССР. Разработка компактного образца стандартного армейского оружия была начата в рамках конкурса «Модерн», в который были вовлечены именитые оружейники Ижевска, Коврова, Тулы.
автомат Симонова АГ-043
Достаточно простой и дешевый малогабаритный автомат в 1975 году в своем неповторимом стиле разработали в КБ под руководством С.Г. Симонова. Опытный вариант газоотводного АГ-043 с металлическим сдвижным плечевым упором по весу (2,1 кг без патронов) превосходил многие пистолеты-пулеметы и «питался» из стандартного пластикового 30-зарядного магазина от АК-74. Какими-то особенными преимуществами по скорострельности, баллистике и надежности работы АГ-043 не обладал, главным подкупающим его достоинством оставалась очевидная компактность (что послужило поводом для сенсационных слухов о его «гэбэшном» предназначении именно как оружия скрытого ношения — полное складывание приклада уменьшало длину автомата более чем в полтора раза, с 680 до 420 мм).
автомат Стечкина ТКБ-0116
Тульское ЦКИБ СОО на государственные испытания по теме «Модерн» начала 1970-х годов представило несколько экспериментальных вариантов укороченного автомата конструкции И.Я. Стечкина. Его ТКБ-0116 мог смело претендовать на звание самого необычного конкурсанта. Автоматика с коротким ходом ствола, поворот которого к тому же осуществлял запирание. Основным элементом газового двигателя служил надульник, он же выполнял функции пламегасителя и компенсатора. Определенный шарм автомату придавал прямой коробчатый магазин на 20 патронов и складывающийся наверх плечевой упор. Весьма лестные отзывы испытателей, в первую очередь по кучности боя, давали стечкинскому «Модерну» неплохие шансы в честной конкуренции.
АКС-74У
приклад сложен
Проще всего дела обстояли в Ижевске, где создавали компактное оружие на базе основного автомата. Отработанная до мелочей конструкция АКМ и проект его 5,45-мм преемника под шифром А-3 снимали необходимость начинать все с нуля. Ствол укоротили до 255 миллиметров, отнесли назад газовую камору и основание мушки (соответственно уменьшив длину штока газового поршня), для полного сгорания пороха при выстреле ввели объемный цилиндрический надульник. Секторный прицел заменили простым L-образным перекидным целиком на крышке ствольной коробки, теперь постоянно закрепленной на оружии и шарнирно откидывающейся при разборке вверх. Проволочный металлический приклад с поворотным затыльником, как и у автомата Стечкина, складывался наверх, уменьшая общую длину автомата до 475 мм. В 1973 году первый экспериментальный «Мини-Калашников» слегка улучшили. Ствол «подрезали» еще на 35 миллиметров — автомат стал короче. Приклад позаимствовали у АКМС — автомат стал удобнее. Оформление газоотводного узла и дульной части было в меру облагорожено — автомат стал красивее. Большее давление пороховых газов у дульного среза ствола остро потребовало установки усиленного пламегасителя-дожигателя. Опытный образец 1976 года имел еще более короткий ствол (206,5 мм), складывающийся вправо трубчатый фигурный плечевой упор и сниженную до 2,4 кг массу. Окончательный вариант малогабаритного автомата Калашникова максимально унифицировали с уже принятым к тому времени на вооружение АКС-74.
 |
| АКС-74У |
В конце концов, в конкурсе на новый компактный автомат «ввиду высокой унификации производства и эксплуатации по отношению к автомату АКС-74» оказался ижевский вариант укороченного автомата. Механизмы, компоновка органов управления и общее устройство были аналогичны автомату АКС-74, что не только удешевляло выпуск и облегчало обслуживание и ремонт, но и упрощало подготовку личного состава.
| Калибр, мм | 5.45×39 |
| Длина, мм — приклад разложен — приклад сложен | 730 490 |
| Длина ствола, мм | 206.5 |
| Вес без магазина, кг | 2.485 |
| Магазин, кол. патронов | 20, 30, 45 |
| Начальная скорость пули, м/с | 735 |
| Прицельная дальность стрельбы, м | 350 — 500 |
| Темп стрельбы, выстр/мин | 700 |
Однако новый компактный автомат Калашникова получил и некоторые недостатки. Укороченный по сравнению с оригиналом в два раза ствол «малыша», как и следовало ожидать, резко снизил начальную скорость пули до 735 м/с и, отсюда, прицельную дальность ведения огня (вместе с эффективной). Посему сама собой отпала необходимость в сложном прицельном приспособлении. Перекидной целик прицела нового оружия занимал всего два фиксированных положения: для стрельбы на расстояния до 350 метров (дальность прямого выстрела по ростовой фигуре, маркировка на целике «П») и на дистанции от 350 до 500 метров (установка «4-5»). Стрелять на большие расстояния из укороченного автомата категорически не рекомендуется. Давным-давно замечено, что такие параметры, как легкость оружия и малое рассеивание пуль при стрельбе друг с другом сочетаются весьма редко. Зато невысокую кучность слегка компенсирует возросшая боевая скорострельность — отнесение по сравнению с АКС-74 далеко назад газовой камеры уменьшило время цикла автоматики, повысив темп автоматической стрельбы до 700 выстрелов в минуту. Для более или менее приемлемой стабилизации полета пули, выпущенной из короткого ствола автомата, пришлось несколько увеличить крутизну нарезов – шаг нарезов уменьшился с 200 до 160 миллиметров, правда, при этом увеличивается напряжение в оболочке пули.
В остальном новый укороченный автомат был компактным, удобным и красивым образцом стрелкового оружия.
 |
| АКС-74УН с установленным ночным прицелом НСПУ |
В 1980 году под обозначением АКС-74У (6П26) автомат Калашникова складной укороченный образца 1974 года начал поступать в войска и в первую очередь ВДВ.
кейс-автомат АКС-74У
Однако роль стандартного оружия воздушно-десантных войск «коротышке» АКС-74У не удалась — давала знать малая дальность эффективной стрельбы и не очень высокая (по армейским понятиям) кучность боя. В то же время в экстремальных условиях ограниченного пространства, при боевых действиях в населенных пунктах и оборонительных сооружениях автомат смог проявить себя с самой лучшей стороны. Легкость и портативность автомата-«малыша» (490х267х87 мм — габариты со сложенным прикладом), позволяющие без больших проблем и ругани управляться с ним и в тесном помещении, и в автомашине, в сочетании с высокой поражающей способностью в ближнем бою сделали АКС-74У «лакомым кусочком» для различных подразделений особого назначения, как Министерства Обороны, так и МВД СССР. В почете он оказался у морских пехотинцев и, как ни странно, летчиков. В «обычных» армейских частях укороченный автомат, однако, прижился лишь в качестве вспомогательного оружия для военнослужащих, считающихся основными фигурантами программы «личного оружия самозащиты» — вроде связистов, гранатометчиков, экипажей боевых машин и т.д. и т.п. Кроме того АКС-74У стал популярен среди различных служб охраны высокопоставленных государственных лиц, а также в криминальной среде.
При этом следует отметить, что высокая скорость пули и наличие в ней стального сердечника обеспечивают оружию неплохую бронепробиваемость, что важно, учитывая распространение средств бронезащиты. Но это качество, так ценное для армейского оружия, во многом становится своей противоположностью при проведении полицейских и специальных операций, особенно в урбанизированной среде. Высокоскоростная малокалиберная пуля склонна к непредсказуемым рикошетам, особенно это касается ведения огня в домах с железобетонными стенами. Кроме того, у этой пули малое останавливающее действие, а для оружия полицейского класса это весьма существенный показатель. Также отмечаются плохая кучность и быстрый перегрев ствола.
Основные мощности по производству АКС-74У были развернуты, вопреки ожиданиям, не в Ижевске, а на Тульском оружейном заводе, с небольшими технологическими изменениями. По заявлению производителя безотказность, повышенная долговечность, стойкость покрытия деталей автомата гарантируются в любых климатических и погодных условиях в интервале температур от -50°С до +50°С.
 |
| АКС-74УБ с прибором бесшумной стрельбы ПБС-3 (вверху) и ПБС-4 (внизу) |
Специфика применения малогабаритного вооружения войсками специального назначения в дальнейшем не раз потребовала внесения в стандартный образец АКС-74У разного рода дополнений и усовершенствований.
Так появились «ночные» модификации АКС-74УН с универсальной планкой для установки ночных прицелов с левой стороны ствольной коробки, и «бесшумные» АКС-74УБ с установленным «глушителем» типа ПБС-3 или ПБС-4, при этом магазин снаряжается специальными патронами с дозвуковой скоростью пули.
Как симбиоз АКС-74УБ и 30-миллиметрового подствольного гранатомета БС-1 появился бесшумный стрелково-гранатометный комплекс «Канарейка».
Вынужденная служба автомата в силовых структурах правоохранительных органов и тут привела к созданию «узкоспециальных» модификаций. Так был создан кейс-автомат для подразделений специального назначения КГБ (ФСБ).
В Туле АКС-74У изящно «приспособили» к 9-миллиметровому боеприпасу СП-5 (СП-6), назвав полученный образец оружия малогабаритным автоматом ОЦ-11 «Тис».
В Ижевске В.М. Калашников совместно с А.Е. Драгуновым превратили автомат в пистолет-пулемет «Бизон-2», стреляющий 9-миллиметровыми патронами от ПМ.
В последних модификациях «классического» автомата АКС-74У деревянные детали уступили место пластиковым, помимо стандартных магазинов на 30 и 45 патронов используются укороченные 20-местные.
Работы над модернизацией АКС-74У не прекратились и позже.
| АКС-74УБ в варианте бесшумного стрелково-гранатометного комплекса «Канарейка» |
shooting-iron.ru
История: АКС74У: 20 лет в строю(№73)
История: АКС74У: 20 лет в строю(№73)АКС74У: 20 лет в строю
Игорь Александров
7 ноября 1974 года запомнилось многим. В этот день состоялась торжественная презентация новой модели стрелкового вооружения Советской Армии. На традиционном военном параде в честь 57-ой годовщины Октябрьской революции крепкие руки прошедших по брусчатке Красной площади бравых десантников продемонстрировали всему прогрессивному человечеству новейший автомат АК(С)74. В принципе, по сути своей, это был всё тот же безумно популярный АКМ с элементами новизны, привнесёнными новым малоимпульсным 5,45-миллиметровым боеприпасом. Спустя пять лет после этого события поистине мирового масштаба на вооружение советских «голубых беретов» поступил «младшенький брат» семейства малокалиберных «калашниковых». Звали его АКС74У.
Общемировая тенденция к созданию совершенно новых в тактическом плане боевых образцов огнестрельного оружия путём небольшой переделки уже существующих стала заметно проявляться в конце 60-х — начале 70-х годов прошлого века. Конструкторы Бельгии, США, Великобритании, Венгрии стали законодателями мод: путём значительного укорочения ствола и применения складного приклада они бойко подгоняли массогабаритные параметры штатных штурмовых винтовок всё ближе и ближе к характерным скорее для класса пистолета-пулемёта. Оставляя при этом явное превосходство в мощи огня…
Модное занятие вскоре нашло отклик и в СССР. Разработка компактного образца стандартного армейского оружия здесь двигалась практически параллельно с выбором перспективного «полноразмерного» автомата под патрон 5,45х39. Шифр программы, предложенный заказчиком, как всегда не отличался конкретикой. В конкурс «Модерн» были вовлечены именитые оружейники Ижевска, Коврова, Тулы. Не вдаваясь в подробности всех неоднозначных коллизий трудного и многолетнего развития этой программы (как известно, в конце концов традиционно непобедимым «ввиду высокой унификации производства и эксплуатации по отношению к АКС74» оказался ижевский вариант «Модерна»), хотелось бы не обделить парой слов и главных конкурентов будущего АКС74У. Тем более, что было их не так уж и много.
В подмосковном Климовске до сих пор в ходу легенда, согласно которой сама идея проведения конкурса «Модерн» вытекала из свершившегося в 1969 году факта проектирования старшим научным сотрудником ЦНИИТочМаша П.А. Ткачёвым чрезвычайно лёгкого (весом 1,9 кг) и сверхмалого по размерам, работающего на отводе газов, автомата (известного под индексом разработчика как АО-46). Применение короткого автоматного ствола теоретически оправдывалось явлением быстрого нарастания скорости пули в 5,45-миллиметровом стволе — практические опыты, по существу, доказали это. Первый шаг на пути к АКС74У был сделан.
Достаточно простой и дешёвый малогабаритный автомат в 1975 году в своём неповторимом стиле разработали в КБ под руководством С.Г. Симонова. Опытный вариант газоотводного АГ-043 с металлическим сдвижным плечевым упором по весу давал фору многим пистолетам-пулемётам (2,1 кг без патронов) и «питался» из стандартного пластикового 30-зарядного магазина от АК(С)74. Какими-то особенными преимуществами по скорострельности, баллистике и надёжности работы АГ-043 не обладал, главным подкупающим его достоинством оставалась очевидная компактность (что послужило поводом для сенсационных слухов о его гэбэшном предназначении именно как оружия скрытого ношения — полное складывание приклада уменьшало длину автомата более чем в полтора раза, с 680 до 420 мм).
Тульское ЦКИБ СОО на государственные испытания по теме «Модерн» начала 70-х представило несколько экспериментальных вариантов укороченного автомата конструкции И.Я. Стечкина. Его ТКБ-0116 мог смело претендовать на звание самого необычного конкурсанта. Автоматика с коротким ходом ствола, поворот которого к тому же осуществлял запирание. Основным элементом газового двигателя служил надульник, он же выполнял функции пламегасителя и компенсатора. Определённый шарм автомату придавал прямой коробчатый магазин на 20 патронов и складывающийся наверх плечевой упор. Весьма лестные отзывы испытателей, в первую очередь по кучности боя, давали стечкинскому «Модерну» неплохие шансы в честной конкуренции, но, как говорится, не судьба…
Проще всего дела обстояли в Ижевске. Отработанная до мелочей конструкция АКМ и проект его 5,45-миллиметрового преемника под шифром А-3 снимали необходимость начинать всё с нуля. Уменьшить длину ствола привычного базового образца – вот, казалось бы, и всё. Так и поступили. Ствол укоротили до 255 миллиметров, отнесли назад газовую камору и основание мушки (соответственно уменьшив длину штока газового поршня), для полного сгорания пороха при выстреле ввели объёмный цилиндрический надульник. Секторный прицел заменили простым L-образным перекидным целиком на крышке ствольной коробки, теперь постоянно закреплённой на оружии и шарнирно откидывающейся при разборке вверх. Проволочный металлический приклад с поворотным затыльником, как и у автомата Стечкина, складывался наверх, уменьшая общую длину автомата до 475 мм. В 1973 году первый экспериментальный «мини-калашников» слегка улучшили. Ствол «подрезали» ещё на 35 миллиметров — автомат стал короче. Приклад позаимствовали у АКМС — автомат стал удобнее. Оформление газоотводного узла и дульной части было в меру облагорожено — автомат стал красивее. Большее давление пороховых газов у дульного среза ствола остро потребовало установки усиленного пламегасителя-дожигателя. Испытания всё продолжались… Опытный образец 1976 года имел ещё более короткий ствол (206,5 мм), складывающийся вправо трубчатый фигурный плечевой упор и сниженную до 2,4 кг массу. Окончательный вариант малогабаритного автомата Калашникова максимально унифицировали с уже принятым к тому времени на вооружение АКС74…
В 1980 году под маркой АКС74У (6П26) автомат начал поступать в войска. В 1983-м его изображение появилось в отечественной прессе. Роль стандартного оружия воздушно-десантных войск «коротышке» явно не удалась — давала знать малая дальность эффективной стрельбы и не очень высокая (по армейским понятиям) кучность боя. В то же время в экстремальных условиях ограниченного пространства, при боевых действиях в населённых пунктах и оборонительных сооружениях автомат смог проявить себя с самой лучшей стороны. Лёгкость и портативность автомата-«малыша» (490х267х87 мм — габариты со сложенным прикладом), позволяющие без больших проблем и ругани управляться с ним и в тесном помещении, и в автомашине, в сочетании с высокой поражающей способностью в ближнем бою сделали АКС74У «лакомым кусочком» для различных подразделений особого назначения (и МО, и МВД). В почёте он у морских пехотинцев и, как ни странно, лётчиков. В «обычных» армейских частях укороченный автомат, однако, прижился лишь в качестве вспомогательного образца для военнослужащих, считающихся основными фигурантами программы «личного оружия самозащиты» (PDW, как выражаются на Западе) — вроде связистов, гранатомётчиков, экипажей боевых машин и т.д. и т.п.
Итак, спустя несколько лет после эффектной премьеры АКС74 мир узнал о существовании АКС74У. Как же сильно повлияла на характеристики оружия добавленная к индексу буковка «У»? Укороченный по сравнению с оригиналом в два раза ствол «малыша», как и следовало ожидать, резко снизил начальную скорость пули и, отсюда, прицельную дальность ведения огня (вместе с эффективной). Посему сама собой отпала необходимость в сложном прицельном приспособлении. Перекидной целик прицела АКС74У занимал всего два фиксированных положения: для стрельбы на расстояния до 350 метров (дальность прямого выстрела по ростовой фигуре, маркировка на целике «П») и на дистанции от 350 до 500 метров (установка «4-5»). Стрелять на большие расстояния из АКС74У категорически не рекомендуется. Давным-давно замечено, что такие параметры, как лёгкость образца и малое рассеивание пуль при стрельбе друг с другом сочетаются весьма редко. Зато невысокую кучность слегка компенсирует возросшая боевая скорострельность — отнесение по сравнению с АКС74 далеко назад газовой камеры уменьшило время цикла автоматики, повысив темп автоматической стрельбы до 700 выстрелов в минуту. Для более или менее приемлемой стабилизации полёта пули, выпущенной из короткого ствола автомата, пришлось несколько увеличить крутизну нарезов – шаг нарезов уменьшился с 200 до 160 миллиметров. Пожалуй, о недостатках — всё. В остальном — компактный, удобный, красивый образец.
Основные мощности по производству АКС-74У были развёрнуты, вопреки ожиданиям, не в Ижевске, а на ТОЗе, с небольшими технологическими изменениями. «Безотказность, повышенная долговечность, стойкость покрытия деталей автомата гарантируются в любых климатических и погодных условиях в интервале температур от -50°С до +50°С» — это из рекламного проспекта завода.
Специфика применения малогабаритного вооружения специальными войсками в дальнейшем не раз потребовала внесения в стандартный образец АКС74У разного рода «дополнений» и усовершенствований. Так появились «ночные» модификации АКС74УН с планкой для установки оптики, «бесшумные» АКС74УБ с навёрнутым «глушителем» типа ПБС-3 или ПБС-4, так появился бесшумный стрелково-гранатомётный комплекс «Канарейка» (симбиоз АКС74УБ и 30-миллиметрового подствольного гранатомёта БС1). Вынужденная служба автомата в силовых структурах МВД и тут привела к созданию «узкоспециальных» модификаций, взять хотя бы кейс-автомат для подразделений специального назначения КГБ (ФСК-ФСБ). В Туле АКС74У изящно «приспособили» к 9-миллиметровому боеприпасу СП-5 (СП-6), назвав полученное малогабаритным автоматом ОЦ-11 «Тис». В Ижевске В.М. Калашников совместно с А.Е. Драгуновым превратили автомат в пистолет-пулемёт «Бизон-2», стреляющий 9-миллиметровыми патронами от ПМ. В последних модификациях «классического» автомата АКС74У деревянные детали уступили место пластиковым, помимо стандартных магазинов на 30 и 45 патронов используются укороченные 20-местные. Работы над модернизацией «малыша» не прекращаются и сегодня.
Короче говоря, АКС74У остаётся в строю, и похоже, ещё очень надолго…
ТТХ автомата АКС74У
Патрон —
5,45х39 мм.
Принцип работы — отвод пороховых
газов.
Режимы огня — одиночный и
непрерывный.
Темп стрельбы — 700
выстр/мин.
Боевая скорострельность — 40 выстр/мин (одиночный
огонь), 150 выстр/мин (короткими очередями).
Питание —
коробчатый магазин ёмкостью 20, 30 или 45 патронов.
Масса —
2,485 кг (с пустым магазином), 3,0 кг (со снаряжённым
магазином).
Длина оружия — 730 мм (общая), 490 мм (со
сложенным прикладом).
Длина ствола — 206,5
мм.
Нарезы — 4 (правосторонние), шаг 160
мм.
Начальная скорость пули — 735 м/с.
Дульная
энергия — 918 Дж.
Прицельная дальность — 500
м.
Длина линии прицеливания — 235 мм.
вернуться назад
grigorew.narod.ru